Справа № 457/1115/20 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.
Провадження № 22-ц/811/290/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 1
30 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Н.О. Шеремети, Р.П. Цяцяка
при секретарі: К.О. Ждан
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Залізничний районний у м. Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Львівській області, -
18.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити юридичний факт неправильності (неповноти) запису про народження ОСОБА_1 у частині запису національності його батька; зобов'язати Львівський міський ВД РАЦС ЗМУМЮ (м. Львів) внести зміни до актового запису № 3854 про народження ОСОБА_1 від 20 травня 1976 року у частині запису національності його батька та замість «українець» вказати «поляк»; встановити юридичний факт неправильності (неповноти) запису про народження ОСОБА_2 № 50 від 08 січня 1948 року у частині запису національності його матері ОСОБА_3 ; зобов'язати Залізничний районний в м. Львів ВДРАЦС ГТУЮ у Львівській області внести зміни до актового запису № 50 про народження ОСОБА_2 від 08 січня 1948 року та вказати національність його матері ОСОБА_3 «полька» замість «українка».
Заява обґрунтована тим, що він виховувався відповідно до польських традицій, сповідує римо-католицьку віру, підтримує стосунки зі своїми родичами - поляками, святкує польські свята та вважає себе поляком. Його батько - ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 а у 1925 році народилася його бабця - ОСОБА_5 , яка була польської національності та римо-католицької віри. Відомості про національність його батька, внесені у його свідоцтво про народження, не відповідають дійсності, оскільки батько та бабуся були поляками. Його сім'я по батькові мала польське коріння, але у зв'язку з політикою радянської влади цей факт ніколи не афішувався. Просив заяву задоволити.
Оскаржуваним рішенням заяву задоволено.
Встановлено юридичний факт неправильності (неповноти) актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20 травня 1976 року Львівським міським відділом відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) складено актовий запис № 3854, а саме: у розділі «Відомості про батька» у графі «Національність» вказано «українець» замість «поляк».
Зобов'язано Львівський міський відділ відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №3854, складеного 20 травня 1976 року Львівським міським відділом відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а саме: у графі «Національність» розділу «Відомості про батька» замість «українець» вказати «поляк».
Встановлено юридичний факт неправильності (неповноти) актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 08 січня 1948 року Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) складено актовий запис № 50, а саме: у розділі «Відомості про матір» у графі «Національність» вказано «українка» замість «полька».
Зобов'язано Залізничний районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №50, складеного 08 січня 1948 року Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а саме: у графі «Національність» розділу «Відомості про матір» замість «українка» вказати «полька».
Рішення суду оскаржив Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України № 24 «Про порядок зміни громадянами України національності» від 31 грудня 1991 року, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Зазначений Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99. На даний час чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про ДРАЦС національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх громадян незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про ДРАЦС повністю відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону «Про національні меншини в Україні». Національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоди у вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу. Зазначає, що вирішуючи дану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення,суд першої інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18, від 29 травня 2019 року у справі №398/4017/18, згідно яких у зв'язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й у судовому порядку взагалі.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22 травня 1976 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 20 травня 1976 року Львівським міським відділом відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зроблено актовий запис № 3854. Батьком дитини записано ОСОБА_2 , національність якого зазначено «українець».
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданого Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 08 січня 1948 року (актовий запис № 50), вбачається, що національність матері заявника - ОСОБА_3 зазначено «українка».
Згідно свідоцтва про хрещення, складеного костелом св. ОСОБА_6 і Євхаристійного Дива у м. Дубно 06 січня 1948 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львові, охрещений ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Дубно.
Батьками дитини зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Зі шкільного свідоцтва бабусі заявника ОСОБА_5 вбачається, що така відвідувала польську школу м. Дубно.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, щовстановлені судом обставини свідчать про приналежність заявника до польської національності, зокрема те, що заявник є сином поляка ОСОБА_2 та онуком польки ОСОБА_5 . Оскільки, заявник має право вільно обирати та відновлювати свою національність, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значенняпідлягає задоволенню.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.
Так, згідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Зазначена норма не передбачає встановлення в судовому порядку факту національності, оскільки встановлення такого факту не породжує для заявника правових наслідків.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст.2, ч.ч.1,2,3 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Згідно ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Згідно Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5, відділи реєстрації актів цивільного стану вносять зміни, доповнення актових записів цивільного стану, які складено в державних органах реєстрації актів цивільного стану України, у випадках, передбачених чинним законодавством, за наявності достатніх підстав.
Відповідно до ст. 300 ЦК України фізична особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно наказу Міністерства юстиції України № 32/5/101 від 23.05.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України» та наказу Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» органи РАЦС не уповноважені реєструвати інформацію про національну приналежність фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності його та його батька до певної національності, посилаючись на те, що у позасудовому порядку встановити цей факт неможливо.
Однак, питання зміни національності громадянами України було врегульовано Указом Президента України від 31 грудня 1991 року № 24 «Про порядок зміни громадянами України національності», відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Зазначений Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99.
Відтак, у законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи. Таким чином, не можуть бути встановлені у судовому порядку факти щодо належності особи до певної національності, оскільки такі не створюють юридичних наслідків для набуття відповідних прав на території України, що відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18, від 29 травня 2019 року у справі №398/4017/18.
Враховуючи, що факт належності заявника та його батька до національності «поляк» не підлягає встановленню в судовому порядку, підстави для внесення змін до актових записів про народження №3854 та № 50 відсутні.
З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 листопада 2021 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задоволити.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 жовтня 2020 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 30 листопада 2021 року.
Головуючий: Н. П. Крайник
Судді: Н. О. Шеремета
Р. П. Цяцяк