Справа № 462/4421/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/957/21 Доповідач: ОСОБА_2
29 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційними скаргами захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 серпня 2021 року, -
з участю прокурора ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
захисника обвинувачених -
адвоката ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,-
встановила:
цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку та жительку АДРЕСА_2 ,
засуджено за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Задоволено цивільний позов та постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» 3 527 900 (три мільйони п'ятсот двадцять сім тисяч) грн. 70 коп. на відшкодування завданої майнової шкоди.
Вирішено питання з речовими доказами, процесуальними витратами та заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у групі осіб за попередньою змовою між собою, 06 березня 2020 року в період часу з 02:00 по 04:00 год., проникнувши у приміщення охоронюваного складу мобілізаційного резерву Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» /надалі по тексту ДП «ЛДЗ «Лорта»/, що за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 24, здійснили незакінчений замах на таємне викрадення майна підприємства, чим спричинили потерпілому значну шкоду, а саме за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів: викрутки марки «BOSH» та бокорізів, які ОСОБА_6 заздалегідь придбав у гіпермаркеті «Епіцентр», що знаходиться у м. Києві на просп. С. Бандери, 11а, демонтували та склали у 4 мішка з написом «ЕПІЦЕНТР» 178 шт. плат, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіо-локаційна станція «Кама-ИК»), призначенні для технічного обслуговування цифрових обчислювальних комплексів 5Є261 та 5Є262 і входять до складу зенітно-ракетних комплексів С300, усвідомлюючи, що у таких містяться дорогоцінні метали. Свій злочинний умисел не довели до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані на місці працівниками Управління патрульної поліції. Відповідно до висновку експерта №16/635 від 25 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що міститься в комірках (УП2, УП3, УП4 в кількості 4 штуки, УР7, УС3, УС0 в кількості 6 штук, УС1, УС2, УРС в кількості 3 штуки) в кількості 16 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «КАМА-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року становить 29 982,82 грн. Відповідно до висновку №16/637 від 25 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках УК1, УТ1, УТ4, УМ1, УМ2, УМ3, УФ2, УД1, УД2, УД3, УФ1, УФ4, УФ3,УФ5, УЖ1, УР1, УР2 в кількості 18 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить 43 151,67 грн. Відповідно до висновку експерта №16/636 від 25 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках УЖ2, УЖ3, УЖ4, УР4, УР6, УЦ2,УЦ3, УЦ4, УЦ5, УЦ1, УЦ6, УЦ7, УЦ8, УЦ9, УЦ0, УЦР, УЦФ, УК2 в кількості 18 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить, 33 674,18 грн. Відповідно до висновку експерта №16/643 від 30 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках: ТУА У-2И, ТУА Н-2Л (2 шт.), ТУА У-2К, ТУА У-2Л, ТУА У-2Р, ТУА У-2Н, ТУА Н-2И, ТУА Н-2М (2 шт.), ТУА Н-2П (2 шт.), ТУА У-3Д, ТУА У-3Р, ТУА У-3В, ТУА У-3Б, ТУА У-3Е, ТУА У-3Г в кількості 18 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить 2 174,96 грн. Відповідно до висновку експерта №16/638 від 25 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках (УРЗ в кількості 4 штуки, УР5 в кількості 2 штуки, УР0, УРА, УР9, УРБ, УРВ, УЧ1, УЧ2 в кількості 2 штуки) в кількості 16 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить 30 400,94 грн. Відповідно до висновку експерта №16/640 від 26 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках: УЦ0207, УЦ0208 (2 шт.), УЦ0209 (2 шт.), УЦ0210 (2 шт.), УЦ0211 (2шт.), УЦ0301 (2 шт.) Уц0302 (2шт.), УЦ0303 (2шт.), УЦ0404, УЦ0502, УЦ0503 в кількості 18 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить 11 836,06 грн. Відповідно до висновку експерта №16/639 від 26 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках: БС2, ПУ7 (3шт.), ПУ9* (3шт.), ПГ2 (7шт.), БМ5.422.160, БМ5.422.161, БМ5.422.162, БМ5.422.246, БМ5.422.247, БМ5.422.248 в кількості 20 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить 83 646,84 грн. Відповідно до висновку №16/644 від 30 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках: ТУА У-3П, ТУА У-3М, ТУА У-3Ж, ТУА У-3Н, ТУА У-4Б, ТУА У-4Г, ТУА У-4Д, ТУА У-4Ж, ТУА У-4К, ТУА У-4М, ТУА У-5Д, ТУА У-Н-2К, ТУА У-2В, ТУА Н-2Н (2 шт.), ТУА У-2Г, ТУА У-2П, ТУА У-1Е в кількості 18 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить 2270,76 грн. Відповідно до висновку №16/641 від 26 червня 2020 року вартість брухту дорогоцінних металів, що містяться в комірках: ВС0105, ВС0204, ВС0211, ВС0212, ВС0213, ВС0214, ВС0215, ВС0216, ВС0217, ВС0218, (2шт.), ВС0219, ВС0220, ВС0221, КЮ001В, Кю008Б, Кю027А в кількості 17 штук, які є складовими частинами блоків виробу 11Ю6 та виробу 16Ж6 (радіолокаційна станція «Кама-ИК») без урахування афінажу, станом на 06 березня 2020 року, становить 10 970 грн. 94 коп. Таким чином, спричинили потерпілому значну шкоду, а саме на загальну суму 172 809 грн. 17 коп., що підтверджується вищевказаними висновками експертів, однак така відшкодована шляхом повернення майна.
В апеляційних скаргах захисник обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 покликається на те, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із неповнотою судового розгляду.
Зазначає, що стороною захисту отримано відомості про те, що радіолокаційні станції «КАМА-ИК» в Україні на обліках не перебувають та взагалі відсутні, що підтверджується відповідями, наданими Міністерство оборони України та ДП «УКРОБОРОНПРОМ».
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання захисника щодо встановлення реального власника викраденого майна.
Акцентує, що в оскаржуваному вироку не згадується про долучені відповіді Міністерства оборони України та ДП «УКРОБОРОНПРОМ» щодо відсутності на обліках радіолокаційних станцій «КАМА-ИК» та жодним чином не зазначено, що стороною захисту і під час судових дебатів і під час судового розгляду неодноразово наголошувалося на тому, шо майно, в викраденні якого обвинувачують ОСОБА_6 та ОСОБА_11 є таким, що не належить потерпілому, так як жодного офіційного фінансово-господарського документа на підтвердження володіння зазначеним майном надано не було.
Просить витребувати у Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» документацію, на підставі якої ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» володіє та розпоряджається радіолокаційними станціями «КАМА-ИК», які згідно обвинувального акту визначені, як вироби 11Ю6 та 16Ж6. (Накази про прийняття на баланс підприємства виробів, акти прийому-передачі виробів, контракти або інші правовстановлюючі документи); документацію про присвоєння інвентаризаційних номерів радіолокаційним станціям «КАМА-ИК», як вироби 11Ю6 та 16Ж6. (акти інвентаризаційних комісій, накази про призначення інвентаризації); технічну документацію до радіолокаційних станцій «КАМА-ИК», як виробів 11Ю6 та 16Ж6. (інструкції з використання, формуляри, технічні характеристики, свідоцтва про реєстрації виробів, протоколи випробувань виробів тощо); наказ про призначення матеріально-відповідальної особи за зберігання зазначеного військового майна, інструкції з правил безпеки та відповідні документи про інструктаж зазначеної особи.
Крім цього, просить скасувати вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 серпня 2021 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і винести новий вирок, яким визнати обвинувачених невинуватими у вчиненні інкримінованого їм злочину.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_8 та пояснення обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги, виступ представника потерпілого ОСОБА_10 та думку прокурора про їх заперечення і залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такізадоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження були дотримані.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, за яке їх засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, допустимість і належність яких, не викликає сумніву, а саме: показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12020140060000585 від 06 березня 2020 року; протоколом огляду місця події від 06 березня 2020 року з фототаблицею до нього; протоколом проведення слідчого експерименту від 07 березня 2020 року та оглянутим у судовому засіданні відеозаписом фіксації процесуальної дії; оглянутим у судовому засіданні відеозаписом з камер відеоспостереження ТОВ «Епіцентр К», що за адресою: м. Київ, пр. С.Бандери, 11а; листом керівника АТ «Українська залізниця» від 10 березня 2020 року та відповіддю на нього від 25 березня 2020 року; листом ДП «ЛДЗ «Лорта» від 17 червня 2020 року №520-1135; висновками експертів №10/3/669 від 28 квітня 2020 року з ілюстрованою таблицею; №10/5/700 від 06 травня 2020 року; №11/35 від 25 червня 2020 року; №16/640 від 26 червня 2020 року; №16/644 від 30 червня 2020 року; №16/639 від 26 червня 2020 року з таблицями та фототаблицями; №16/641 від 26 червня 2020 року з таблицями та фототаблицями; №16/638 від 25 червня 2020 року з таблицями та фототаблицями; №16/643 від 30 червня 2020 року з таблицями та фототаблицями; №16/636 від 25 червня 2020 року з таблицями та фототаблицями; №16/635 від 25 червня 2020 року з таблицями та фототаблицями; №16/637 від 25 червня 2020 року з таблицями та фототаблицями.
Дані докази, в сукупності, на думку колегії суддів, належно оцінені та вірно покладені судом в основу обвинувального вироку.
Зважаючи на рівень аргументованості показань свідків, колегія суддів вважає їх переконливими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою та з іншими вищенаведеними доказами по справі.
Відтак, на думку колегії суддів, досудове розслідування та судовий розгляд були проведені з дотриманням вимог КПК України, докази по справі зібрані у законний спосіб.
Крім цього, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції вірно розцінив показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про невизнання винуватості у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, як обрану обвинуваченими позицію захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинене, належним чином мотивувавши це у вироку.
Так, судом першої інстанції встановлено і з цим погоджується і колегія суддів, що спосіб та час проникнення до приміщення, наявність заздалегідь заготованого знаряддя, за допомогою якого обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пошкодили огорожу, навісний замок та решітку вікна будівлі складу ДП «ЛДЗ «Лорта», замок металевих напівпричіпів, де зберігалось майно, а також наявність заздалегідь заготованого знаряддя для вивезення вказаного майна, зокрема, мішків для складання викраденого, які були придбані обвинуваченим ОСОБА_6 напередодні дня проникнення на територію, свідчать про усвідомлення обвинуваченими обмеженого режиму доступу до території та приміщень ДП «ЛДЗ «Лорта» і про наявність спільного умислу на заволодіння майном підприємства до моменту входження (потрапляння) у таке приміщення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що зміст і спрямованість протиправного діяння ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з врахуванням обстановки його вчинення, характеру та динаміки дій обвинувачених, за наявності причинного зв'язку між діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і їх наслідками, з огляду на положення п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» та на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15 листопада 2012 року (справа №5-15кс12), а також на правовий висновок, викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (справа №13-14кс18), беззаперечно утворюють склад злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, а саме незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, що завдала значної шкоди потерпілому та поєднана з проникненням у інше приміщення.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо голослівності твердження обвинувачених та їх захисника про те, що плати, незакінчений замах на таємне викрадення яких здійснили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не належать ДП «ЛДЗ «Лорта», а є безхазяйними, оскільки, як вірно зазначено у вироку суду, протилежне стверджується дослідженими у судовому засіданні актами, відомостями та документацією на вказані вироби, а також листом ДП «ЛДЗ «Лорта».
Що стосується призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання, то колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, призначив таке в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, що відповідає вимогам ст. 50 КК України та підставно звільнив обвинувачених від відбування такого з випробуванням з встановленням іспитового строку і покладенням відповідних обов'язків, згідно ст.ст. 75, 76 КК України, що є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Окрім цього, справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданих злочином збитків або усунення заподіяної шкоди.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому (ч.1 ст. 129 КПК України).
Оцінюючи правильність вирішення судом цивільного позову про стягнення солідарно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» 3 527 900 грн. 70 коп. на відшкодування завданої майнової шкоди, колегія суддів вважає законним і належним чином обґрунтованим у вироку суду визначення суми відшкодувань, і приходить до висновку, що така є виправданою.
Отже, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту.
Крім цього, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційні скарги захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 серпня 2021 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4