Справа № 686/15623/21
Провадження № 2/686/4852/21
3 грудня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Бондарчука В.В.
при секретарі Слободян Л.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»», з участю третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Бандиги Володимира Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 15 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис №3252 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №4259001 від 03 грудня 2019 року укладеного між позивачем та ТОВ «Міолан» в сумі 50 454 грн 46 коп. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»». Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом не було перевірено чи є заборгованість безспірною. Постановою КМ України №662 від 26 листопада 2014 року було внесено зміни до постанови КМ України №1172 від 29 червня 1999 року та включено до «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку» п.2 яким було передбачено, що для вчинення виконавчого напису подаються оригінал кредитного договору, засвідчена виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМ України №662 від 26 листопада 2014 року, у зв'язку із чим виконавчий напис можна видати тільки у випадку надання нотаріусу нотаріального посвідченого кредитного договору, однак такий між позичальником та кредитором не укладався. Ще одна підстава позову ОСОБА_1 була обґрунтована тим, що нею не укладався кредитний договір №4259001 від 06 жовтня 2019 року, його примірник не отримувався.
05 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позов від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», в якому його представник у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити посилаючись на те, що 16 жовтня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та позивачкою було укладено кредитний договір №4259001, за умовами якого позичальник отримала кошти в сумі 5 000 грн під 2,5 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитними коштами строком на 15 днів. Зазначений договір було укладено у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». 20 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» було укладено договір відступлення прав вимоги №47-МЛ, на підставі якого останнє набуло прав нового кредитора. Приватному нотаріусу Баршацькому І.В. було надано усі необхідні документи, в тому числі і виписку по рахунку, на підтвердження безспірності заборгованості, позивачкою не спростовано нараховану суму заборгованості. Крім цього представник відповідача вказав на явну не співмірність витрат на правову допомогу складності справи, не долучено до справи договору про надання правової допомоги, детального опису робіт.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, справи просив розглянути за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити.
Третя особа приватний нотаріус Баршацький І.В. в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа приватний виконавець Бандига В.В. в судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 06 липня 2021 року у приватного нотаріуса Баршацького І.В. було витребувано копії документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис.
Ухвалою суду від 16 липня 2021 року було вжито заходів забезпечення позову та зупинено стягнення за оскаржуваним виконавчим написом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні 06 жовтня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4259001, щодо надання коштів в сумі 5 000 грн строком на 15 днів під 2,5 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Зазначений договір було укладено відповідно до ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію».
20 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» було укладено договір відступлення права вимоги №47-МЛ, з яким кредитор відступив новому кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
15 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем відповідно до ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМ України №1172 від 29 червня 1999 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором №4259001 від 06 жовтня 2021 року укладеного з ТОВ «МІЛОАН» в сумі 17 975 грн.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(надалі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»), зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - «Порядок»).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.88 цього Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до підпункту 3.1 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови,що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Підпунктом 3.2 Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Постановою КМ України №662 від 26 листопада 2014 року було внесено зміни до Постанови КМ України №1172 від 29 червня 1999 року, а саме доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2017 року у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: а саме доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Таким чином, судом було визнано нечинним п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, відповідно до якого встановлювалася можливість здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Враховуючи викладене, з 22.02.2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Оскільки при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» таких умов як безспірність заборгованості, крім цього укладений договір нотаріально посвідчений не був, суд вважає за необхідне визнати виконавчий напис №3252 від 15 січня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованості за кредитним договором від 06 жовтня 2019 року в сумі 17 975 грн таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати по справі становлять 4 908 грн, та складаються із суми судового збору 908 грн, та витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн, яка надавалася позивачці на підставі договору від 16 червня 2021 року, які з огляду на положення ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 76-81,84,258,264,265 ЦПК України, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту №286/5 від 22 лютого 2012 року, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМ України №1172 від 29 червня 1999 року, суд, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати виконавчий напис вчинений 15 січня 2021 року зареєстрований в реєстрі за №32528, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованості за кредитним договором №4259001 від 16 жовтня 2019 року в сумі 17 975 грн та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 930 грн таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»»» (код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 4 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», місцезнаходження м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корп.28, код ЄДРПОУ 35234236.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, місцезнаходження вул.Рейтарська/пров.Георгіївський, буд.6-3 літ. А каб. 2-7 м. Київ.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Бандига Володимир Володимирович, місцезнаходження вул. Свободи, 22 оф.1 м. Хмельницький.
Текст рішення складений 3 грудня 2021 року.
Суддя: