Справа № 685/1361/21
Провадження № 2/685/319/21
06 грудня 2021 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 24 жовтня 1995 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, актовий запис №11. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Одруження з відповідачем виявилося невдалим, з вини відповідача подальше сумісне життя і збереження сім'ї стали неможливими, відповідач залишив сім'ю і створив нову, разом не проживають 8 років, шлюбні відносини фактично припинилися. Просить шлюб розірвати, оскільки примирення неможливе, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Позивач, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про підтримання позовних вимог, просила шлюб розірвати, строк на примирення не надавати, розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ст.128 ЦПК України, в суд не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, клопотань чи заяв не подав.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 3 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що 24 жовтня 1995 року між сторонами укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, актовий запис №11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували докази позивача і свідчили про необхідність збереження шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.110, 112 СК України, ст.12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, районний суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області 24 жовтня 1995 року, актовий запис №11 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з моменту проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуюча