Справа № 675/1610/21
Провадження № 2/675/657/2021
"25" листопада 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Пашкевича Р. В.,
за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Плужненської сільської ради Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка працювала в колгоспі «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області. За життя ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримувала, але була включена до списку членів КСП «Полісся», які мають право на його отримання, а відтак набула права на отримання земельної частки (паю) із земель вказаного підприємства. Позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , проте позбавлена можливості належно оформити свої спадкові права у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), а тому з метою оформлення спадкового майна звернулася з вказаним позовом до суду.
Ухвалою судді від 05.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
В подальшому, після надання можливості сторонам по справі надати суду заяв по суті справи, ухвалою суду від 09.11.2021 закрито підготовче провадження по справі за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Від Плужненської сільської ради Ізяславського району на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника та проти задоволення позову не заперечують.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову суперечить закону, суд продовжує судовий розгляд.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
При вирішені даного спору, суд застосовує норми законодавства, що діяли на момент відкриття та прийняття спадщини спадкоємцем, а саме Цивільний Кодекс України 1963 р., ЗУ "Про власність" 1991 р., Указ Президента України від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Судом встановлено, що згідно копії посвідки про народження серії НОМЕР_1 , виданої Борисівським сільським виконавчим комітетом, батьками ОСОБА_3 зазначено в графі мати - ОСОБА_4 , в графі батько - ОСОБА_5 .
Крім того, з копії запису акта про одруження № 24 від 29.11.1961 вбачається, що ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.08.1995 встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис за № 23.
Із довідок виданих виконавчим комітетом Плужненської сільської ради № 02-20/1/357, №02-20/1/358 від 04.08.2021 вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . В даному житловому будинку була зареєстрована і проживала дочка ОСОБА_1 , яка взяла спадкове майно під свою охорону.
Відповідно до архівної довідки Хмельницького обласного державного нотаріального архіву від 17.08.2021 № 2316/01-18 по документам архівного фонду Ізяславської державної нотаріальної контори спадкова справа в 1997 - 2004 р.р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в 1995 - 2004 р. р. - не заводилась.
Згідно повідомлення Ізяславської державної нотаріальної контори № 1210/01-16 від 15.10.2021 року, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66319598 від 08.09.2021 року та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №66857154, №66857158 від 15.10.2021 року, в нотаріальній конторі заведено спадкову справу №313/2021 р. після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заяви від спадкоємиці першої черги за законом (дочки померлої) ОСОБА_1 . Інших заяв не надходило. Свідоцтво про право на спадщину на належне спадкодавцеві майно не видавалось.
Відповідно до архівної довідки № Р-306/06-15 від 27.10.2021 року, в 1992 році, за рішенням загальних зборів колгоспників, колгосп «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області реорганізовано в КСП «Полісся» с. Борисів (протокол від 29.09.1992 року №2). Рішенням загальних зборів членів КСП «Полісся», підприємство було реорганізовано в сільськогосподарський кооператив «Полісся» с. Борисів, який являвся правонаступником боргових і майнових зобов'язань КСП (протокол від 24.02.2000 року №2). За рішенням зборів засновників 07.03.2000 року було створено сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» с. Борисів.
При дослідженні Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №27 від 17.11.1995 року, що виданий КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області та списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є Додатком 1 до вказаного державного акта, встановлено, що ОСОБА_4 була включено до списку громадян членів КСП, зазначена під номером 637 даного списку.
Таким чином, на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 27 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 17.11.1995 року, ОСОБА_2 вже не була членом КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області чи пенсіонером, яка раніше працювала в КСП і залишалась членом зазначеного підприємства, оскільки вона померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже втратила можливість набувати будь-які майнові права у зв'язку із припиненням правоздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно зі ст. ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Під час вирішення спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно ст. 9 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, здатність мати цивільні права і обов'язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.
Зміст правоздатності громадян визначений у ст. 10 ЦК України (1963 р.), а саме : громадяни можуть відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, мати права автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка, а також мати інші майнові та особисті немайнові права.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тоді як Державний акт на право колективної власності на землю було видано 17 листопада 1995 року.
Отже, на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_2 вже не була членом колективного сільськогосподарського підприємства чи пенсіонером, яка раніше працювала в ньому і залишалась членом зазначеного підприємства, оскільки напередодні померла, а отже втратила можливість набувати будь-які майнові права у зв'язку із припиненням правоздатності.
А відповідно об'єктом спадкування можуть бути лише права, які належали спадкоємцю та були набуті ним за життя.
Враховуючи вищевикладені обставини, з врахуванням того, що за життя ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) розміром 2,35 умовних кадастрових га, що розташована на землях бувшого КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області не набула, суд вважає що у задоволенні даного позову слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 206, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 08.08.2002;
Відповідач - Плужненська сільська рада Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406745, адреса: вул. Бортника, 7, с. Плужне, Хмельницька область;
Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2021 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич