24.11.2021 Справа №607/15808/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює вантажником у ФОП ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
30 серпня 2021 року о 00 год. 14 хв. в с. Мишковичі, вул. Урожайна Тернопільського р-ну Тернопільської обл. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд та стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 332 від 30 серпня 2021 року. Від керуванням транспортним засобом водій відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому заперечив. Суду пояснив, що 30 серпня 2021 року у вечірню пору доби був вдома на АДРЕСА_2 . Зателефонувала дружина і сказала, що дітей потрібно забрати додому. Дружина з дітьми були біля школи, оскільки там відбувалося святкування дня села. ОСОБА_1 вийшов і чекав біля брами на свій транспортний засіб, тоді ж під'їхали працівники поліції, сказали, що він перебував за кермом автомобіля. Насправді керував транспортним засобом ОСОБА_3 , який втік після приїзду працівників поліції.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав, що близько півночі 30 серпня 2021 року їхав за кермом автомобіля Форд Транзит у с. Мишковичі біля школи. Дружина ОСОБА_1 - Мар'яна - сказала завезти дітей додому. Свідок їхав, побачив поліцейські «мигалки», злякався, зупинив транспортний засіб і втік через подвір'я ОСОБА_1 та вибіг на город. Повернувся пізніше, вже коли працівники поліції склали протокол. Автомобіль Форд Транзит належить ОСОБА_1 , який залишив машину біля школи і пішов додому. Працівникам поліції не повідомляв про те, що був за кермом транспортного засобу, бо знав, що буде оплачувати штраф.
Дослідивши адміністративні матеріали, вважаю, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, що керували транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передали керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Склад адміністративного правопорушення - сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в постанові № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
В ході дослідження наданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів судом встановлено, що доказів, які б свідчили про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака об'єктивної сторони цього складу - керування транспортним засобом. ОСОБА_1 заперечує, що знаходився в автомобілі; не визнає обставин, що він керував транспортним засобом. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності узгоджуються з показами свідка ОСОБА_3 .
Згідно зі статті 31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Переглянувши в судовому засіданні диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського судом з'ясовано, що на ньому відсутній факт перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у транспортному засобі та факт керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , 30 серпня 2021 року о 00 год. 14 хв. в с. Мишковичі, вул. Урожайна Тернопільського р-ну Тернопільської обл. за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення серія БД № 243472 від 30 серпня 2021 року.
Беручи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній склад цього адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим його слід звільнити від адміністративної відповідальності, а провадження в даній справі закрити.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
При цьому, ЄСПЛ у справі «Алленеде Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Виходячи з положень статей 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно останнього слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 243472 від 30 серпня 2021 року - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська