11.11.2021 Справа №607/12180/17
Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря с/з ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
та представника потерпілої адвоката ОСОБА_9
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210000000234 від 07 серпня 2017 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -
В провадженні Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210000000234 від 07 серпня 2017 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, а також на наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_6 зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно випливати на потерпілу, свідків, експертів у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, при цьому вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам.
Потерпіла ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора та в його задоволенні просять відмовити.
Заслухавши клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку інших учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Також відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На даний час прокурор у своєму клопотанні про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а також на наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, однак лише сама тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків, які продовжують існувати, не може бути достатньою і самостійною підставою для законності тримання особи під вартою, відповідно до практики Європейського суду з прав людини та вимог Конвенції.
Також колегія суддів погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_6 зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, однак вважає, що ризик незаконного випливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні зменшився, оскільки останні вже допитані під час судового розгляду та залишилось додатково допитати лише свідка ОСОБА_10 .
Окрім того слід зазначити, що обґрунтовуючи наявність ризиків, що визначають необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор обмежився лише переліком законодавчих підстав для його застосування, водночас не зміг довести виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права обвинуваченого на свободу. Окрім цього прокурором не доведено тих обставин, що запобігти зазначеним ризикам зможе лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до переконання, що підстав для обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на даний час немає та вважає, що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігти існуючим ризикам зможе запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, при цьому судом береться до уваги також те, що після зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою останній виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, до суду з'являється за кожною вимогою, на даний час офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 слід задовольнити частково та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а також покласти на нього обов'язки відповідно до вимог ст. 194 КПК України, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід на даний час є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі обвинуваченого, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Крім того в судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про допит судових експертів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які проводили повторну комплексну стаціонарну судову психолого-психіатричну експертизув даному кримінальному провадженні, в режимі відеоконференції з Суворовським районним судом м. Одеси.
Інші учасники судового розгляду не заперечили щодо клопотання захисника обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 про допит судових експертів в режимі відеоконференції.
Частинами 1, 2 ст. 336 КПК України передбачано, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), крім іншого у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; наявності інших підстав, визначених судом достатніми, при цьому суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Заслухавши клопотання захисника обвинуваченого та думку інших учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до переконання, що зазначене клопотання слід задовольнити частково та провести допит судових експертів в режимі відеоконференції з КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, здійснивши дистанційне судове засідання під час трансляції з вказаним медичним закладом та Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, з участю судових експертів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та з цією метою керівникам установ необхідно вжити заходів для забезпечення такого розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 336 КПК України копію даної ухвали слід направити електронною поштою, для організації проведення відеоконференції у строк, визначений в ухвалі.
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, 336, 376 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати за першою вимогою до прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 00 год. 00 хв. 10 січня 2022 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід або накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про проведення допиту судових експертів в режимі відеоконференції - задовольнити частково.
Доручити КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради забезпечити проведення судового засідання, яке відбудеться 12.30 год. 23 листопада 2021 року, в режимі відеоконференції за участю судових експертів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області (46003, м.Тернопіль, вул. Котляревського, 34).
Копію даної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , його захиснику та прокурору, а також направити в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради (65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9) для організації проведення відеоконференції та виконання дій, передбачених ч. 5 ст. 336 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Головуючий суддяОСОБА_1