Справа № 932/18762/19
2-а/932/947/19
Іменем України
10 червня 2020 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Сліщенка Ю.Г.
при секретарі - Тимощук К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухи Ірини Володимирівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
24.12.2019 року ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухи І.В., про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2019 року, ОСОБА_1 , поштовим зв'язком отримала конверт з супровідним листом за вихідним № 4/25201 від 18.11.2019 року Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради разом з постановою головного спеціаліста Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухи І.В., про накладення адміністративного стягнення серії ІД № 00039036 від 18.11.2019 року.
З тексту вказаної постанови вбачається, що відповідачем 18.11.2019 року було розглянуто справу про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.п. 3.34 п. 3 розділу 33 Правил дорожнього руху, а саме за здійснену, 22.10.2019 року о 15 годині 28 хвилин, зупинку транспортного засобу марки Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку № 3.34 «Зупинка заборонена», на підставі чого ОСОБА_1 , визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач вважає, дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при винесені вказаної постанови не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, не надано жодного доказу, що б підтверджували, що ОСОБА_1 , порушила правила дорожнього руху. Тому, на підставі викладеного просить визнати дії головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухи І.В., протиправними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закрити провадження по справі.
Окрім того, позивач просить поновити строк звернення із вказаним позовом до суду, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення серії ІД «00039036 винесена головним спеціалістом інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухою І.В., була отримана ОСОБА_1 , 13.12.2019 року, що підтверджується конвертом з трек-номером 4900100503013, на підставі чого, вважає, що десятиденний строк на оскарження постанови нею пропущений з поважним причин, у зв'язку з чим просить суд його поновити.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
12.05.2020 року від головного спеціаліста-інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухи І.В., надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого, вважає позов необґрунтованим оскільки фотознімки транспортного засобу Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 відповідають вимогам ст. 14-2 КУпАП, є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Окрім того, що інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради було зроблено запит до КП «Дніпросервіс» стосовно наявності знаку 3.34 ПДР України на перехресті вул. Старокозацька з вул. Андрія Фабра в м. Дніпрі, та отримано відповідь, а саме схему організації дорожнього руху на вказаному перехресті, на котрій чітко встановлено, що там знаходиться знак 3.34 ПДР України. Окрім того, 12.05.2020 року на адресу суду, від головного спеціаліста-юрисконсульта відділу юридичної, кадрової роботи та забезпечення діяльності Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Рябової М.О.. надійшли письмові пояснення щодо адміністративного позову, в яких вказує, що дії інспектора з паркування вчинені згідно вимог закону, постанова про накладення адміністративного стягнення серія ІД «00039036 від 18.11.2019 року є правомірною, а отже позов є необґрунтованим на підставі чого позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухи Ірини Володимирівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.
26.05.2020 року на адресу суду від ОСОБА_1 , надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої, позивач наголошує на тому, що при ознайомленні із зображенням транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, які розміщені на офіційному веб сайті інспекції з питань контрою за паркуванням Дніпровської міської ради та додані відповідачем до відзиву фото, вбачається, що вони не містять доказів щодо зупинки автомобіля позивача в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено», безпосередньо вказаний знак на фотознімках відсутній. З наданих фотознімків неможливо зробити переконливий беззаперечний висновок щодо зупинки транспортного засобу Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено». Окрім того, ОСОБА_1 , вважає, що схема організації дорожнього руху на перехресті вул. Андрія Фабра та вул. Старокозацька у м. Дніпрі, на яку посилається відповідач як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є неналежним та недопустимим доказом.
Виклик сторін відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Категорія адміністративного позову підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст.12, ст.ст.257,286 КАС України.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити за наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.11.2019 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Говорухою І.В., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00039036, відповідно до якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідно до цієї постановою 22.10.2019 року о 15 год. 28 хв. за адресою: м. Дніпро вул. Старокозацька, в районі будинку № 68, транспортним засобом Toyota Camry д.н.з НОМЕР_1 , здійснено зупинку у зоні дії дорожнього знаку № 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено вимоги пп.3.34, п. 3 розділу 33 Правил дорожнього руху, та скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху(далі -ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п.1.9.ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 статті 152-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, полягає у порушенні правил порушення вимог дорожніх знаків.
У примітці статті 122 КУпАП роз'яснено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ознака винності діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
В позові позивач заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення, свою вину не визнає.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
На підставі ч.1ст.142 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за яким зареєстрований транспортний засіб, - особи, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття постанови, зокрема, доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, позов ОСОБА_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухи Ірини Володимирівни (м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ЄДРПОУ 42403446) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ІД № 00039036 по справі про адміністративне правопорушення від 18.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладення стягнення в вигляді штрафу у сумі 255 грн.
Закрити провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Г. Сліщенко