Справа № 534/1711/18 Номер провадження 22-ц/814/2178/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
02 грудня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.,
за участю секретаря Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції з Кобеляцьким районним судом Полтавської області, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 липня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Андрієць Д.Д., повний текст судового рішення виготовлено без зазначення дати, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комсомольського міського суду Полтавської області, Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м. Горішні Плавні, Державної казначейської служби України, колишнього голови Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливого Віталія Вікторовича про відшкодування моральної шкоди,-
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Комсомольського міського суду Полтавської області, Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м. Горішні Плавні (далі - АТ «Укртелеком»), Державної казначейської служби України, колишнього голови Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливого Віталія Вікторовича про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що в провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області тривалий час перебувала його скарга на постанову слідчого. Він звертався із клопотаннями до суду про проведення розгляду скарги в режимі відеоконференції. Однак, судом не було забезпечено проведення розгляду скарги в режимі відеоконференції. Вважає, що проведення розгляду скарги в режимі відеоконференції не було забезпечено з вини працівників АТ «Укртелеком», які є єдиними надавачами послуг по забезпеченню спецзв'язку. Вказав, що в результаті незаконної бездіяльності працівників Комсомольського міського суду Полтавської області та АТ «Укртелеком», що виразилась у незабезпеченні відеозв'язку, телефонного зв'язку, було завдано шкоду його здоров'ю та моральну шкоду, що полягала у необхідності прибувати до Комсомольського міського суду Полтавської області з іншого міста з пересадками рано вранці. Завдану йому шкоду працівниками Комсомольського міського суду Полтавської області він оцінює в 17000 грн., а працівниками АТ «Укртелеком» - 300000 грн.
Позивач зазначив, що за повідомленням Комсомольського міського суду Полтавської області проведення судового засідання в режимі відеоконференції не відбулось через відсутність інтернету в суді, надавачем якого є АТ «Укртелеком». Вказав, що кримінальне провадження, в межах якого він подав скаргу, стосувалось розслідування факту каліцтва його сина і триває з 2003 року.
Також, ОСОБА_1 зазначив, що має захворювання - гіпертонію ІІ ст. Через необхідність безпосередньої участі в судовому засіданні щодо розгляду його скарги він нервував, що негативно відобразилось на його здоров'ї. Просив врахувати те, що він проживає разом із сином, який є інвалідом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до Комсомольського міського суду Полтавської області, ПАТ «Укртелеком», Державної казначейської служби України, колишнього голови Комсомольского міського суду Полтавської області Крикливого Віталія Вікторовича про відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не було доведено належними, допустимими та достовірними доказами факт спричинення йому шкоди та протиправності дій відповідачів, пов'язаних із незабезпеченням проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом встановлено, що в провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області перебувала скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Новосанжарського ВП ГУНП в Полтавській області Курбанова М.Ш. про закриття кримінального провадження 120131801900000520.
Ухвалою суду від 08 червня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні судового засідання із розгляду його заяви про відвід слідчого судді в режимі відеоконференції. Ухвала слідчого судді по справі 532/1591/17 була мотивована тим, що судовий розгляд заяви про відвід судді, ухвалами від 14 травня 2018 року, 21 червня 2018 року та 31 травня 2018 року, призначався на 21 травня 2018 року, 31 травня 2018 року та 08 червня 2018 року відповідно, але з технічних причин жодного разу судовий розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді у режимі відеоконференції не відбувся. Так, згідно довідок головного спеціаліста з інформаційних технологій Комсомольського міського суду Полтавської області в зазначений період часу інтернет-з'єднання в суді працювало із перебоями з причин несправності обладнання провайдера - АТ «Укртелеком», що також підтверджується листом ДП «Інформаційні судові системи» від 06 червня 2018 року №2178/18-вих. про проведення робіт по підключенню суду до лінії зв'язку та запуску відповідного інтернет-з'єднання.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, 19 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді було розглянуто в судовому засіданні за відсутності заявника.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.23, ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (ст. 23 ЦК України).
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) викладена правова позиція, відповідно до якої під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п. 5 зазначеної постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії завдали моральної втрати особі, призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків та вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Параграф 1 гл. 5 ЦПК України містить основні положення про докази, зокрема ч. 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які були б достатніми та свідчили про заподіяння йому моральної шкоди. Зокрема, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження перенесених ним душевних страждань, негативних переживань та погіршення стану здоров'я у зв'язку із неможливістю проведення розгляду його заяви в режимі відеоконференції, а одна лише наявність виписки з медичної карти за 2015 рік та копій квитанцій на придбання ліків (а.с.12-25 т.3) не можуть бути достатніми доказами наявності причинного зв'язку для встановлення факту заподіяння моральної шкоди.
У свою чергу, зі змісту ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 червня 2018 року вбачається, що місцевим судом вживались заходи щодо розгляду заяви ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, однак проведення відеоконференції не відбулось з причин, що не залежали від відповідача.
Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 не надано відомостей про те, що через відмову у проведенні судового засідання з розгляду його заяви про відвід слідчого судді в режимі відеоконференції він був вимушений приїхати до Комсомольського міського суду Полтавської області. Натомість зміст ухвали судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 червня 2018 року по справі 532/1591/17 свідчить про те, що в судове засідання із розгляду заяви про відвід слідчого судді Андрейко О.Т. не з'явився.
Твердження апелянта стосовного того, що в розділі «Обставини встановлені судом» рішення місцевого суду суддя підтвердила усі його позовні вимоги колегія суддів вважає помилковим, оскільки в згаданому розділі йде мова про існування технічних причин, тобто обставин не залежних від дій відповідачів, які унеможливили розгляд справи про відвід судді в режимі відеоконференції.
Вказані технічні збої в роботі інтернет-з'єднання в суді могли виникнути внаслідок здійснення регламентно-профілактичних та налагоджувальних робіт у телекомунікаційних мережах, проведення яких передбачено умовами та правилами надання телекомунікаційних послуг, а тому не могли залежати як від волі надавача послуг, так і від волі отримувача цих послуг.
З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо визнання незаконною бездіяльності колишнього голови Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливого В.В. щодо невжиття ним, на думку скаржника, жодних заходів для відновлення телефонного та інтернет - зв'язку, що, у свою чергу, виключає наявність факту заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, а також причинного зв'язку між діями даного відповідача та заподіянням такої шкоди.
Також, апеляційний суд наголошує на тому, що відповідно до ст.81 Кримінально-процесуального кодексу України участь заявника при розгляді заяви про відвід судді не є обов'язковою, про що скаржнику повідомляв Комсомольський міський суд Полтавської області листом від 12 червня 2018 року №2736/2018 (а.с.38 т.3).
Отже, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтованого виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому моральної шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між діями відповідачів та заподіянням такої шкоди.
У свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких він дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 липня 2021 року колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 липня 2021 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2021 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль