Справа № 758/14362/15-ц
Категорія 19
01 грудня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Карпишиній К.С.,
за участю: представника третьої особи-1 - адвоката Кирей О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», правонаступникам якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Холдинг», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартиненко Віктор Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Дмитро Борисович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович, ОСОБА_6 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту нікчемності правочинів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -
В грудні 2015 р. позивач ПАТ «Платінум Банк» звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом, в якому просить: 1) встановити факт нікчемності Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.05.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненком В.О. за реєстром № 472; 2) скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0675 гектарів, кадастровий номер 8 000 000 000:91:453:0020, яка розташована на АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 ; номер запису про право власності у Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно: 9685792; 3) встановити факт нікчемності Договору купівлі-продажу садового будинку від 15.05.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненком В.О. за реєстром № 473; 4) скасувати державну реєстрацію права власності на садовий будинок номер АДРЕСА_2 , загальною площею 1 834,2 м.кв. за ОСОБА_2 ; номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 9685885; 5) встановити факт нікчемності Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Клименком Д.Б. за реєстром № 963; 6) скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0675 гектарів, кадастровий номер 8 000 000 000:91:453:0020, яка розташована на АДРЕСА_1 ; номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 9938763; 7) встановити факт нікчемності Договору купівлі-продажу садового будинку від 06.06.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Клименком Д.Б. за реєстром № 965; 8) скасувати державну реєстрацію права власності на АДРЕСА_2 , загальною площею 1 834,2 м.кв. за ОСОБА_7 ; номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 9938827; 9) встановити факт нікчемності Договору іпотеки від 11.11.2015 року укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовим Г.В. за реєстром № 2063, та Додатковий договір до даного договору від 13.11.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовим Г.В. за реєстром № 2078; 10) скасувати державну реєстрацію про обтяження земельної ділянки, площею 0,0675 гектарів, кадастровий номер 8 000 000 000:91:453:0020, яка розташована на АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 11998841; 11) скасувати державну реєстрацію іпотеки земельної ділянки, площею 0,0675 -гектарів, кадастровий номер 8 000 000 000:91:453:0020, яка розташована на АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 11996466; 12) скасувати державну реєстрацію про обтяження АДРЕСА_2 , загальною площею 1 834,2 м.кв., номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 12000415; 13) скасувати державну реєстрацію про іпотеку АДРЕСА_2 , загальною площею 1 834,2 м.кв., номер запису -ро іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 11997653.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.12.2015 року (суддя Шаховніна М.О.) провадження у вказаній справі відкрито.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 28.03.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Богінкевич С.М.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 05.09.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Роману О.А.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 03.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). Розгляд справи проводився в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 09.09.2019 р. зупинено провадження у справі за вищевказаним позовом на підставі ст.251 ч.1 п.6 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12014120170001099 від 14.11.2014 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 22.09.2020 р. за апеляційною скаргою відповідача-1 ОСОБА_1 вищевказана ухвала районного суду скасована з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому в квітні 2019 р. ТОВ «Ренесанс Холдинг» була подана заява про заміну позивача, яка була задоволена ухвалою від 11.03.2021 р. та замінений первісний позивача - Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Холдинг» з відкладенням судового розгляду на 23.08.2021 р.
Представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності позивача не подано.
Представник третьої особи-1 ОСОБА_5 в судовому засіданні просила зупинити провадження у справі до набранням законної сили судового рішення у справі ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Холдинг», Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», треті особи: ТОВ «Держакупівлі-Онлайн», ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про визнання торгів недійсними та визнання недійсними та визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги. Вважала, що слід саме зупинити провадження, а не залишати вищевказаний позов ПАТ «Платінум Банк», правонаступником якого є ТОВ «Ренесанс Холдинг»без розгляду.
Відповідачі, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Інші треті особи в судове засідання повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статі 223 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Відповідно до ст.2 ч.1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19).
Як вбачається з матеріалів справи, представник нового позивача в судові засідання 23.08.2021 р. та 01.12.2021 р., не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог закону за адресою, зазначеною у заяві про заміну позивача (т.3 арк.спр.46), що співпадає з юридичною адресою, яка міститься в ЄДРПОУ та перевірена судом. При цьому будь-яких клопотань про відкладення розгляду слухання справи або розгляду справи у відсутність позивача представником позивача не подано.
Крім того, дата та час судового засідання щодо конкретної справи є відкритою інформацією для учасників справи та міститься на сайті «Судова влада України».
Відповідно до ст.13 ч.3 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.3 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, справа тривалий час перебуває в провадженні суду, але представник позивача після задоволення його заяви про заміну позивача (11.03.2021 р.) двічі поспіль не з'являвся в судові засідання, рухом справи не цікавився. Такі дії позивача можуть свідчити і про втрату для позивача актуалуьності його позову та непідтримання позову на теперішній час.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, про причину неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав та його не з'явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
Оскільки суд дійшов висновку про залишення вищевказаного позову без розгляду, то судом не розглядається клопотання представника третьої особи-1 про зупинення провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 43, 257 ч.1 п.3, 258-260, 353, 354 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Позов Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», правонаступникам якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Холдинг», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартиненко Віктор Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Дмитро Борисович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович, ОСОБА_6 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту нікчемності правочинів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому копія повного тексту ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 06.12.2021 р.
СуддяН. М. Ларіонова