Справа № 758/686/16-ц
Категорія 26
09 листопада 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙД ГРУП» до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «НІКО ФІНАНС», Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» про стягнення коштів, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙД ГРУП», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «НІКО ФІНАНС», Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» про визнання недійсним договору, -
В січні 2016 р. позивач ТОВ «Інсайд Груп» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 9009-45.1-14-2 від 24 січня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь», у розмірі 7 656 392,86 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 17.01.2016 р. (суддя Шаховніна М.О.).
В травні 2016 р. відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Інсайд Груп», в якому просив визнати недійсним Договір відступлення прав вимоги від 03.07.2015 р., укладений між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» та ТОВ «Інсайд Груп».
Ухвалою від 24.05.2016 р. зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом з об'єднанням в одне провадження.
Ухвалою від 20.09.2016 р. провадження у справі зупинено на підставі ст.201 ч.1 п.4 ЦПК України (2004 р.) до набрання законної сили судового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/8684/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайд Груп» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. про визнання протиправним та скасування рішення щодо нікчемності договору відступлення права вимоги.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 23.03.2017 р. матеріли вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим розгляд справи проведений в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 10.03.2021 р. провадження у вищевказаній справи поновлено.
В судове засідання представник позивача повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача не подавав.
Відповідач, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статі 223 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача після відновлення провадження в судові засідання 15.07.2021 р. та 09.11.2021 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача не подано, заяв про зміну своєї адреси також не подавав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.
Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як ініціатор справи, достеменно знаючи про розгляд справи за його позовом, в судове засідання після відновлення провадження у справі не з'являвся, про причини неявки суд не повідомлено, заяв про відкладення розгляду справи та заяв про розгляд справи без участі позивача не подано. Більш того, після зупинення розгляду справи (20.09.2016 р.) позивач жодним разом не цікавився рухом справи. При цьому вся інформація щодо стадій розгляду та дати і часу розгляду є відкритою та міститься на сайті «Судова влада України».
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що позивач за первісним позовом повторно не з'явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що вищевказана первісна позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
В зв'язку з тим, що у даній справі заявлений зустрічний позов, позивачем за яким є відповідач за первісним позовом, який повторно не з'явився в судове засідання, то правові наслідки для нього настають в зв'язку з його повторною неявкою як позивача на підставі вищенаведених правових норм та обгрунтування.
Отже, вищевказана зустрічна позовна заява також підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙД ГРУП» до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «НІКО ФІНАНС», Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» про стягнення коштів - залишити без розгляду.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙД ГРУП», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «НІКО ФІНАНС», Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» про визнання недійсним договору - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяН. М. Ларіонова