ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23683/21
провадження № 2/753/10133/21
"06" грудня 2021 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення сум переплати пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію по втраті годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення загиблого батька ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Посилаючись на те, що відповідач не був єдиним утриманцем, який мав право на призначення пенсії по втраті годувальника, відтак позивачем здійснено переплату пенсії з 01.09.2016 по 30.09.2020 в сумі 66649,15 грн.
Управління, з метою досудового врегулювання спору, направило лист відповідачу від 28.08.2021 № 2600-0505-8/137271, яким було запропоновано сплатити суму боргу в добровільному порядку, проте даний лист був відповідачем проігнорований та без достатньої правової підстави отримані бюджетні кошти у розмірі 66649,15 грн. повернуті відповідачем не були.
Зважаючи на обставини викладені в позові, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.11.2021 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
Суд вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію по втраті годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення загиблого батька ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує на те, що відповідач не був єдиним утриманцем, який мав право на призначення пенсії по втраті годувальника, відтак позивачем здійснено переплату пенсії з 01.09.2016 по 30.09.2020 в сумі 66649,15 грн.
Як на правову підставу позову позивач посилався на положення ст. 1212 ЦК України.
Про факт виникнення переплати пенсії у відповідача свідчить лист від 28.08.2021 № 2600-0505-8/137271, який надіслано відповідачу. Проте відповідач ніяким чином не відреагував на пропозицію позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 № 25-3 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплати, що є безнадійними до стягнення», яким передбачено, що суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та, враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною 1 статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Згідно п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, відповідно до якої не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується.
Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду: від 31.01.2019 (справа №554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа №607/657/17), від 20.03.2019 (справа №345/1493/17-ц).
Такі ж висновки міститься у рішеннях ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
Крім того, аналогічний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року, провадження № 6-151цс13, та від 02 липня 2014 року, провадження № 6-91цс14, у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019у справі № 536/487/17-ц, провадження № 61-28334св18.
Відтак, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що доказів на підтвердження того, що переплата пенсії відбувалася у зв'язку з рахунковою помилкою і недобросовісною поведінкою відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надало, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позові вимоги за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.
Повний текст рішення виготовлено 06.12.2021
Суддя: Комаревцева Л.В.