02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/21846/21
провадження № 1-кс/753/4276/21
"01" грудня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк» - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100020002887 від 01.10.2021, та повернення майна,
До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк» - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100020002887 від 01.10.2021, та повернення майна вилученого 01.10.2021 року під час проведення обшуку у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 150/15, а саме комп'ютерні системні блоки у кількості 14 штук, комп'ютерні монітори у кількості 14 штук та комп'ютерні мишки у кількості 14 штук.
В обґрунтування скарги зазначено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100020002887 від 01.10.2021. Також вказує, що слідчими СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві під час невідкладного обшуку 01.10.2021 року було тимчасово вилучено майно належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк», при цьому арешт на дане майно не накладено, а майно не повернуто, що порушує права вільно користуватись майном.
Представник скаржника та слідчий в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, проте їх неявка не перешкоджає розгляду цієї скарги. Від представника скаржника надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, у якій скаргу підтримав, просив вимоги задовольнити.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчим суддею встановлено наступні обставини.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100020002887 від 01.10.2021.
Згідно протоколу обшуку від 01.10.2021 року, у кримінальному провадженні №12021100020002887, за адресою: АДРЕСА_1 було проведено невідкладний обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: комп'ютерні системні блоки у кількості 14 штук, комп'ютерні монітори у кількості 14 штук та комп'ютерні мишки у кількості 14 штук.
У матеріалах справи відсутні докази, що на вилучене під час невідкладного обшуку слідчим суддею було накладено арешт, такі відомості слідчим не надано.
12 жовтня 2021 року захисник звернувся до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з клопотанням про негайне повернення тимчасово вилученого майна, однак до дня звернення до суду зі скаргою, майно слідчим не повернуто, заяву представника не розглянуто.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За змістом ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Виходячи з цього, відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При цьому, під час здійснення кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені стст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, врахувавши, що арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 01.10.2021 року в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, накладено у передбаченому законом порядку не було, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись стст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк» - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100020002887 від 01.10.2021, та повернення майна - задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП в м. Києві, уповноважених на розслідування кримінального провадження №12021100020002887, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 01 жовтня 2021 року, негайно повернути уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра Лінк» майно вилучене 01.10.2021 року під час проведення обшуку у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: комп'ютерні системні блоки у кількості 14 штук, комп'ютерні монітори у кількості 14 штук та комп'ютерні мишки у кількості 14 штук.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_4