Справа №443/1141/21
Провадження №2/443/1184/21
іменем України
02 грудня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Сливки С.І.,
з участю секретаря судового засідання Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 26.08.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
13.09.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
23.11.2021 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, згідно якої також просить повідомити його про прийняте рішення.
01.12.2021 року представником відповідача подано заяву про розподіл судових витрат, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, однак від представника відповідача надійшло клопотання, згідно якого просить розгляд справи проводити без участі відповідача та її представника, а також просить заяву про розподіл судових витрат задоволити в повному обсязі.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином, враховуючи те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, суд вважає, що даний позов слід залишити без розгляду.
Щодо заяви про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч.3 ст.257 ЦПК України).
Згідно ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, зі змісту ч.5 ст.142 ЦПК України вбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, не у всіх випадках залишення позову без розгляду, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Згідно роз'яснень викладених у пункті 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача долучено до заяви про розподіл судових витрат копію договору - доручення про надання правової допомоги від 10.09.2021 року, копію додатка №1 до договору - доручення про надання правової допомоги від 10.09.2021 року, Довідка рахунок про отримання адвокатом гонорару в розмірі 2500 грн. та акт виконаних робіт від 29.11.2021 року (а.с.61-65).
Разом з тим, стороною відповідача в заяві про розподіл судових витрат не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18, про те, що доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. За змістом частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що у заяві про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не наведено жодних доводів щодо необґрунтованих чи недобросовісних дій позивача при зверненні до суду, суд не вбачає підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч.5 ст.142 ЦПК України, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 15, 133, 137, 141, 142, 246, 257, 258, 260-261, 270 ЦПК України, суд
Клопотання позивача задоволити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без розгляду.
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Гивеля В.П. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя С.І. Сливка