Справа № 461/9776/21
Провадження № 2/461/2272/21
про забезпечення позову
02.12.2021 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка»,
треті особи:
- приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області - Грисюк Олена Василівна,
- приватний виконавець виконавчого округу Львівської області - Білий Андрій Миколайович
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом.
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 108017, виданий 15.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФАЙНА ГОТІВКА», ідентифікаційний код юридичної особи 42269456. місцезнаходження: 04050. м. Київ. вул. Юрія Іллєнка, дім 18-Б, офіс 204. реквізити: IBANUA НОМЕР_1 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», МФО: 305299, далі іменований - Стягувач, заборгованості за Кредитним договором № 085914 від 11.10.2019 року на загальну суму боргу 34 365,60 гривень (тридцять чотири тисячі триста шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Вважає, що вищевказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням норм ст ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», посилаючись на підпункт 3.1. пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, оскільки вважає, що зазначена у виконавчому написі сума грошових вимог не є безспірною, а відповідачем не було подано нотаріусу документи, визначені у п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У порядку забезпечення позову, позивач просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №108017, виданого 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНА ГОТІВКА», заборгованості на загальну суму 34365,60 гривень - до набрання судовим рішенням в справі законної сили.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на те, що існує гостра необхідність у забезпеченні позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується в судовому порядку, оскільки якщо це не зробити, то всі грошові кошти буде списано з його банківських рахунків в рахунок погашення заборгованості, на підставі виконавчого напису нотаріуса. який він вважає таким, що не підлягає виконанню і повернути грошові кошти буде важко, оскільки потрібно буде ініціювати новий судовий процес. Зазначає, що на сьогоднішній день з його заробітної плати стягується двадцять відсотків щомісячно і за час судового розгляду можливо буде стягнено всю суму. Окрім цього, накладено арешт на його рахунки, відтак він позбавлений права на забезпечення своєї життєдіяльності, також у зв'язку з цим порушується його конституційне право на достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З врахуванням наведених положень, сторони в судове засідання не викликались.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 10 зазначеної постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
При цьому процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
З матеріалів справи та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є виконавчий напис № 108017, виданий 15.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАЙНА ГОТІВКА», заборгованості за Кредитним договором № 085914 від 11.10.2019 року на загальну суму боргу 34 365,60 гривень (тридцять чотири тисячі триста шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як вбачається із матеріалів заяви, між сторонами дійсно існує спір, позивач заперечує факт безспірності заборгованості, розмір заборгованості, вказаної у виконавчому написі та наявність невирішених по суті спорів щодо заборгованості на час вчинення виконавчого напису.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки оскарження виконавчого документа на підставі якого проводиться або може проводитись стягнення вказує на реальну загрозу охоронюваним правам сторони у справі, а тому законом передбачена можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Отже, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких позивач звернувся до суду, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватним виконавцем буде примусово вилучені грошові кошти або звернуто стягнення на майно позивача, то останній не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, у цій ситуації звернення до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, вказує на наявність такої підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В цьому ж рішенні Суду касаційної інстанції наведено, що в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, беручи до уваги зміст позовних вимог, їх підставу та предмет позову, суд вважає, що при розгляді даної заяви про забезпечення позову знайшли своє підтвердження доводи позивача про наявність правовідносин між сторонами по справі, тому вимога позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису, до набрання рішенням законної сили, є співмірною із заявленими позовними вимогами, та такою, що відповідає засадам справедливості і розумності та може забезпечити ефективне поновлення прав позивача, у разі ухвалення сприятливого рішення, оскільки у разі не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може відбутися незаконне стягнення грошових коштів (вилучення майна) з позивача при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису.
В данному випадку дотримані умови застосування заходів до забезпечення позову щодо наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Окрім того, запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного позивачем виконавчого напису нотаріуса до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та не завдасть йому шкоди чи збитків, а лише відстрочить на період розгляду судової справи проведення виконавчих дій. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 21.02.2020 року у справі № 910/9498/19.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та встановивши безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.149-153 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», треті особи - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області - Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області - Білий Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом № 108017 виданий 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАИНА ГОТІВКА» заборгованості на загальну суму 34 365,60 гривень.
Відповідно до ч. 1 стаття 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.
Суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.