Справа № 461/9606/21
Провадження № 1-кп/461/746/21
02.12.2021року, Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому в кримінальному провадженні №12021141360000283 від 06 вересня 2021 року :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Хмельницький, громадянину України, українцю, не працюючому, розлученому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Зокрема, ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , 06.09.2021 о 15 год. 05 хв., перебуваючи по вул. Замковій у м. Львові, в парку «Високий Замок» незаконно зберігав при собі, з метою збуту, шляхом закладання у різних місцях міста Львова, зіп-пакети у кількості 45 шт, в яких знаходилась порошкоподібна речовина рожевого кольору, один з яких містить психотропний засіб, обіг якого обмежено - амфетамін, масою 0,1806 грам. Прокурор зазначив, що в діях обвинуваченого і надалі наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а відтак просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задовільнити.
Захисник в судовому засіданні проти продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
У пунктах 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов'язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).
Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, прокурором доведено, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, для запобігання яким був застосований запобіжний захід, є реальними та не зменшилися, з урахуванням обставин вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, із конфіскацією майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Вказані обставини, з урахуванням ризиків та тяжкості кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 та покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою і на даний час, вищенаведеним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Доказів неможливості перебування в умовах СІЗО за станом здоров'я суду не надано. При цьому, такий висновок суду ґрунтується на повному та всебічному дослідженні матеріалів справи, а не лише на тяжкості обвинувачення.
Крім того, суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання.
Визначаючи обвинуваченому розмір застави суд вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим нею діянням, а тому суд, вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн.
Керуючись вимогами статей 194, 196, 197, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 31 січня 2022 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 грн.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками;
-не відлучатися із м. Хмельницький без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченому вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1