Справа №461/5001/21
30 листопада 2021 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді Л.Д. Фролової, при секретарі судового засідання Бараняку В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позовні вимоги.
Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 у м.Хемніц, Федеративна Республіка Німеччина, де тимчасово перебувала. Про час поховання матері його повідомила відповідач ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою позивача смс-повідомленням. Жодного офіційного підтвердження смерті матері та місце її поховання позивач не мав. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями спадкового майна померлої ОСОБА_3 ,- є позивач та відповідач ОСОБА_2 . Проте, відповідач для оформлення спадкових прав у нотаріуса, свідоцтво про смерть відмовилась надати, сама також до нотаріуса не звернулася. Крім того, оскільки матір ОСОБА_1 померла в Федеративній Республіці Німеччина, враховуючи що на час її смерті (в період з березня 2020 року) за Постановами Кабінету міністрів України № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” було запроваджено карантин на території України, а також у всьому світі, в тому числі й Німеччині, виїхати за межі України щоб отримати свідоцтво про смерть матері стало неможливим. Лише 06 травня 2021 року на адресу адвоката позивача надійшло свідоцтво про смерть матері позивача. Відтак, в сторони позивача були об'єктивні перешкоди в отриманні свідоцтва про смерть. У зв'язку з вищевикладеним позивачем був пропущений визначений ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини. Враховуючи вищевикладене, позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2021 року відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та витребувано у Першої Львівської державної нотаріальної контори інформацію щодо заведення спадкової справи.
Позиція сторін по справі.
Представником позивача було подано клопотання про здійснення розгляду без його участі та без участі позивача. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та такі просять задовільнити.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дат, час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явилась. Подала до суду клопотання, в якому зазначила, що офіційно проживає за кордоном більше 15 років, та нею було подано заяву про вступ до спадщини.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 , від 12 лютого 1980 року, матір'ю позивача є ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру, за адресою АДРЕСА_2 , від 15 липня 1996 року, така належить ОСОБА_3 та членам її сім'ї - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В подальшому 30 червня 2020 року адвокатом Синявською І.В. був скерований електронний лист на офіційну адресу мерії м.Хемніц з проханням надіслати свідоцтво про смерть матері ОСОБА_3 .
Листом від Міської ради Хемніц-Гільберсдорф Цвинтар Трінітатіс, було встановлено, що пані ОСОБА_5 похована 17 січня 2020 року на Цвинтарі Трінітатіс в м. Хменніц-Гільбесдорф.
06 травня на адресу адвоката Синявської І.В. надійшло свідоцтво про смерть матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з свідоцтва про смерть матері позивача ОСОБА_3 , -остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хемніц, Федеративна Республіка Німеччина.
Мотиви прийняття рішення судом.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в Постанові Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця об'єктивних перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.
Крім того, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.
Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, зокрема міжобласного сполучення, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.
Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом враховуються обмеження, які діяли з 12 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року в Україні у зв'язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами, що вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері. Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері.Як і враховується те, що матір позивача померла в Федеративній Республіці Німеччина, що ускладнює процес отримання свідоцтва про її смерть.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що знайшло своє підтвердження обґрунтування позивача про правомірність позовних вимог про надання додаткового строку для прийняття нею спадщини. Позивач є сином померлої ОСОБА_3 , після смерті якої залишилася спадщина. Поважність причин пропуску, встановленого в законі строку в шість місяців, свідчить про фактичні обставини, що об'єктивно та істотно утруднили вчинення позивачем дій, спрямованих на прийняття спадщини. Таким чином, є всі законні підстави для задоволення позовних вимог. Додатковий строк для прийняття спадщини позивачу суд встановлює у три місяці.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- задовільнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач :
ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНКОПП № НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Л.Д. Фролова