ЄУН № 336/9866/21
пр. № 1-кс/336/974/2021
Іменем України
30.11.2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12021087080001350 від 25.11.2021 року за ст. 358 ч. 4 КК України про арешт майна, -
Дізнавач ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням по кримінальному провадженню № 12021087080001350 від 25.11.2021 року за ст. 358 ч. 4 КК України про арешт майна. У якому просить, винести ухвалу про арешт майна: паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_3 (ім'я зафарбоване білою фарбою), ОСОБА_4 інші дані відсутні, виданий Новомиколаївським РВ УМВС України в Запорізькій області від 01.06.2004 року.
Вивчивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови й його задоволенні.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Натомість клопотання не містить не містить відомостей про власника вказаного майна. З огляду на правову природу майна визначеного нормами цивільного законодавства паспорт не є майном. Підстави його вилучення не обґрунтовані, якщо цей паспорт не належить особі, у якої він вилучений, або він викрадений, або він підроблений, то він є потенційно речовим доказом.
З клопотання убачається, що цей паспорт спаплюжений, і в такому вигляді не може виконувати функцію документа, який посвідчує особу.
Дізнавачем не описано від чого убезпечує цей документ накладення на нього арешту, ким він може бути знищений, пошкоджений тощо. Мета такої процесуальної дії як арешт не визначено. За таких умов клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 170-173 КПК України,-
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12021087080001350 від 25.11.2021 року за ст. 358 ч. 4 КК України про арешт майна залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5