233 № 225/6117/15-к
02 грудня 2021 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050220001550 від 07 вересня 2015 року стосовно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Артемове м. Дзержинськ Донецької області, громадянина України, має середню освіту, одружений, дітей не має, працездатний, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 17.01.2006 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 187 ч. 4, 186 ч. 5, 70 КК України до 8 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 30.07.2012 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 391, 71, 72 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі, звільнений 29.11.2013 року по відбуттю строку покарання;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015050220001550 від 07 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні звернулася до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи свої вимоги існуванням ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що дійсно порушив зобов'язання, покладені на нього в зв'язку з із застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави та виїхав до Російської Федерації, але це було пов'язано не з бажанням уникнути кримінальної відповідальності, а з особистими обставинами. В подальшому він не мав реальної можливості повернутися в Україну. Просив не брати його під варту, а застосувати більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що за цією адресою він зареєстрований, і там проживають його батьки, які є особами похило віку та потребують його допомоги. Зобов'язався належним чином виконувати всі покладені на нього процесуальні обов'язки, не переховуватись від суду.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки, на його думку, достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого може бути і більш м'який запобіжний захід, у зв'язку з чим просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
До обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 09.09.2015 року був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в сумі 30450 грн.
10.09.2021 року заставу у сумі 30450 грн. за ОСОБА_5 було внесено його матір'ю, ОСОБА_6 .
01.12.2015 року обвинуваченого ОСОБА_5 було оголошено у розшук та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до постанови судді Одинцовського міського суду Московської області від 14.06.2021 року відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Генеральною прокуратурою Російської Федерації був задоволений запит Міністрства юстиції України про видачу ОСОБА_5 для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України.
01.12.2021 року ОСОБА_5 був затриманий працівниками СКП ВнП №1 Бахмутського РВП та розміщено у ІТТ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені обвинуваченому ОСОБА_5 більше ніж за три години до початку судового засідання, що він підтвердив особисто.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває на стадії підготовчого провадження.
Враховуючи, викладене, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 , дійшов висновку про доцільність застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України:
-ризик переховування ОСОБА_5 від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років може бути визнане ним більш небезпечними ніж втеча, в зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити розгляд кримінального провадження. При цьому необхідно взяти до уваги, що до обвинуваченого раніше був застосований більш м'який запобіжний захід у вигляді застави, однак він не дотримався покладених на нього обов'язків та почав переховуватись за межами України на території Російської Федерації, протягом 6 років перебував у розшуку;
-ризик незаконного впливу на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з якими обвинувачений знайомий та може спробувати шляхом вмовлянь, викликання жалю, погроз або будь-яким іншим чином вмовити останніх змінити показання на свою користь з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 працездатний, але постійного місця роботи не має, тривалий час переховувався за межами України, має дві незняті на непогашені у встановленому законом порядку судимості за скоєння в тому числі, особливо тяжких злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
За таких обставин, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , що на даний час виключає можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Торецького відділу Бахмутської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дзержинськ Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» в Донецькій області на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 30 січня 2022 року.
На ухвалу учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1