02 грудня 2021 року
Київ
справа №260/1584/19
адміністративне провадження №К/9901/11426/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., розглянувши заяву Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 260/1584/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, викладене у пункті 11 протоколу № 40 від 29 березня 2019 року щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу на підставі абзацу другого частини першої пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у розмірі - 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
30 березня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 260/1584/19.
За наслідками автоматизованого розподілу, скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Мельник-Томенко Ж.М. (судді-доповідача), суддів Жука А.В., Соколова В.М., про що складено протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2021 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2021 року для розгляду справи №260/1584/19 визначено колегію суддів у складі Мельник-Томенко Ж.М. (судді-доповідача), суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. (у зв'язку із відпусткою судді Соколова В.М.).
14 квітня 2021 року суддями заявлено самовідводи від участі у розгляді цієї касаційної скарги, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАС України, без урахування спеціалізації.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року заяви суддів Мельник-Томенко Ж. М., Жука А. В., Мартинюк Н.М. про самовідвід задоволено. Відведено суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Мартинюк Н.М. від участі у розгляді справи №260/1584/19. Передано матеріали касаційної скарги у справі №260/1584/19 (провадження №К/9901/11426/21) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу, скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Желєзного І.В. (судді-доповідача), суддів Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., про що складено протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до такої не додано документ про сплату судового збору та не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду скаржник надав до суду документ про сплату судового збору та обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 260/1584/19.
Від відповідача до Суду надійшла заява про зупинення виконання на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 260/1584/19 до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд виходить із того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв'язку з цим, сподівання та припущення заявника стосовно результатів касаційного розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового рішення, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідне клопотання повинно бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Оскільки скаржником не наведено належних та обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви скаржника.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 806/2305/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 813/1813/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 520/8576/18 та від 18 листопада 2019 року у справі № 520/9336/18.
При цьому, сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 355, 375 КАС України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні заяви Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 260/1584/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний