02 грудня 2021 року
Київ
справа № 580/5563/20
адміністративне провадження № К/9901/42541/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі № 580/5563/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
23.11.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 19.11.2021.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження додаткової постанови апеляційного суду в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній зазначено підставу для оскарження додаткового судового рішення в касаційному порядку - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16, додатковій постанові від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19.
Подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою доказів на підтвердження розміру заявленої до відшкодування суми правничої допомоги, її неспівмірність із предметом спору і непропорційність до задоволених позовних вимог. На переконання скаржника, суд помилково визнав обґрунтованими суми 28815 грн та 13885 грн за надання послуг з правової допомоги. Відповідач вважає, що за актом приймання-передачі правової допомоги до Договору адвокат витратив 16 годин часу. З огляду на те, що відповідно до Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №465 (далі - Порядок №465) розмір оплати адвоката за одну годину роботи становить 5% розміру прожиткового мінімуму, то розмір відшкодування витрат підлягає зменшенню до 1681,60 грн (105,10 грн х 16).
Однак, наведений скаржником Порядок №465 визначає механізм виплати винагороди, відшкодування витрат, пов'язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Підставність застосування цього Порядку №465 до спірного у справі питання (адвокат надавав допомогу на підставі Договору №1906 від 27.02.2019, а не безоплатну вторинну допомогу) скаржник не обґрунтовує. При цьому, зазначаючи конкретні суми, до розміру яких підлягають зменшенню заявлені судові витрати, ГУ ДПС у прохальній частині касаційної скарги просить відмовити у задоволенні заяви позивача повністю, що свідчить про суперечність позиції ГУ ДПС.
При цьому, з огляду на зміст додаткової постанови, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17 та від 11.04.2018 у справі № 814/698/16. Обґрунтування, чому на переконання ГУ ДПС висновки Верховного Суду, викладені у зазначених постановах, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин касаційна скарга не містить.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі № 580/5563/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон