01 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 2а-16102/11
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду у справі № 2а/16102/11
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із позовом до Управління ПФУ в м. Кіровограді, в якому просив здійснити йому як особі, яка постраждала від наслідків катастрофи на ЧАЕС І категорії, інваліду ІІІ групи, перерахунок основної державної пенсії.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2011 року (справа №2а-16102/11), серед іншого, зобов'язано Управління ПФУ в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату позивачеві, як особі, яка постраждала від наслідків катастрофи на ЧАЕС І категорії, інваліду ІІІ групи, основної державної пенсії з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, згідно ч. 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно зы ст. ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі № №2а-16102/11 постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2011 року скасовано та серед іншого, зобов'язано Управління ПФУ в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату позивачеві державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно з ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.02.2011 року до змін у законодавстві або зміни соціального статусу особи, з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.
11.08.2020 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виконання в добровільному порядку вказаної постанови суду.
Листом від 18.08.2020 року за №2259-2608/М-08/8-1100/20 відповідач повідомив позивача, що здійснення виплати за судовим рішенням можливо при наявності відповідного фінансування з державного бюджету. Рекомендовано звернутись до органів державної виконавчої служби з відповідними документами та за процедурою встановленою Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою КМУ від 03.09.2014 року №440.
Не погодившись з вказаними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, в якому просив:
- визнати неправочинною та незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року по адміністративній справі №2а-16102/11 про перерахування та виплату йому пенсії, як ліквідатору та інваліду чорнобильцю;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на його користь недонараховану та недоплачену пенсію за період з 09.02.2011 по 01.08.2020, яка є його власністю та матеріальним інтересом та якою незаконно володіє, користується та розпоряджається відповідач, в загальній сумі 563821,60 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 року у справі № 340/5973/20 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року в адміністративній справі №340/5973/20 скасовано, провадження в адміністративні справі № 340/5973/20 закрито.
Закриваючи провадження у справі апеляційний суд зазначив, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а відкрите провадження по справі підлягає закриттю на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
У жовтні 2021 року позивач звернувся до апеляційного суду із заявою про встановлення судового контролю та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду. Підставою звернення із цією заявою позивач визначив висновки суду, викладені в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 року у справі № 340/5973/20.
Розглядаючи подану заяву колегія суддів виходить із того, що за приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень регульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
При цьому, зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.05.2020 р. у справі № 800/320/17.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
З аналізу норм КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2011року (справа №2-а-16102/11) зобов'язано Управління ПФУ в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату позивачеві, як особі, яка постраждала від наслідків катастрофи на ЧАЕС І категорії, інваліду ІІІ групи, основної державної пенсії з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, згідно ч. 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно з ст. ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум.
З огляду на вказане, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з дня набрання судовим рішенням законної сили, зобов'язано було виконати таке рішення суду, однак до теперішнього часу , виходячи з наявних матеріалів справи рішення не виконано.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати до суду звіт про виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі № №2а-16102/11 протягом одного місяця після отримання копії цієї постанови.
При цьому, ураховуючи, що вищенаведена постанова суду не виконується вже на протязі майже 8 років, колегія суддів акцентує увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про необхідність, в розрізі ст. 382 КАС України, вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ст.ст. 14, 372, 373 КАС України, щодо виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі № №2а-16102/11, з огляду на наслідки невиконання судового рішення, передбачені ст. 382 КАСУ.
Також в заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач просить вирішити питання щодо спонукання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ст.ст. 14, 372, 373 КАС України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 09.02.2011 року й пожиттєво, пенсію по інвалідності третьої групи - ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в порядку і розмірах, встановлених постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі № №2а-16102/11.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що при вирішенні питань щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд не наділений повноваженнями спонукати відповідача до виконання судового рішення, у спосіб, не передбачений нормами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стосовно ж вимоги заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду колегія суддів зазначає про таке.
Частиною 1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Судова колегія зазначає, що судовий контроль і визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду це дві окремі форми заходів впливу на відповідача, які не пов'язані між собою і які можна застосовувати як одночасно, так і окремо один від одного.
Колегія суддів наголошує, що на відміну від заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення, поданої в порядку ст. 382 КАС України, яка подається до суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, конструкція статті 383 КАС України передбачає можливість подання заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, виключно до суду першої інстанції.
За таких обставин, подана до суду апеляційної інстанції заява в порядку ст. 383 КАС України не відповідає вимогам ст. 383 КАС України та відповідно, у цій частині заяву слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329, 382 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати до Третього апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі №2а-16102/11 протягом одного місяця після отримання копії цієї постанови.
В іншій частині заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко