11 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/12433/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року (головуючий суддя Озерянська С.І.)
в адміністративній справі №160/12433/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 06.10.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, врахувавши розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії у пільговому обчисленні 33 років 06 місяців 19 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, врахувавши розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії у пільговому обчисленні 33 років 06 місяців 19 днів та з дня призначення пенсії за вислугу років виплатити йому різницю недоплаченого пенсійного забезпечення внаслідок неправильного обчислення вислуги років.
Позов обґрунтовано тим, що 02.06.2017 року наказом № 88/ОС-17 був звільнений у запас Збройних Сил України (за власним бажанням) з посади начальника відділу охорони Державної установи «Бердянська виправна колонія (№77)». У вказаному наказі вислуга років на день звільнення складає військова служба: 19 років 08 місяців 12 днів; цивільний стаж: 07 років 10 місяців 22 дні; загальний трудовий стаж 27 років 07 місяців 04 дні, однак не вказано вислугу років у пільговому обчисленні. Так, Державною установою «Бердянська виправна колонія №77» було складено та надано відповідачу для перерахунку пенсії розрахунок вислуги років у календарному та пільговому обчисленні. 19.02.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, враховуючи розрахунок вислуги років у пільговому обчисленні 33 роки 06 місяців 19 днів. Однак, на сьогоднішній день відповідач перерахунок пенсії не здійснив, та відповіді не надав. З огляду на викладене, позивач вважає, протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку враховуючи вислугу років у пільговому обчисленні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року позов задоволено:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії за вислугу років;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, врахувавши розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії у пільговому обчисленні 33 роки 06 місяців 19 днів з дня призначення пенсії за вислугу років та виплатити йому різницю недоотриманого пенсійного забезпечення, враховуючи сплачені суми. Рішення суду мотивоване тим, що окрім актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті акти, що передбачають пільгове обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення різних видів пенсій, відтак дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років, отримавши розрахунок від 27.12.2019 року з пільговим обрахуванням стажу, діяв не у спосіб встановлений чинним законодавством.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що чинним законодавством визначено, що розмір пенсії залежить від страхового стажу, а не пільгового. Пільговий стаж застосовується лише при визначенні права на пенсію, а не при обчисленні її розміру.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-099109) начальника відділу охорони державної установи «Бердянська виправна колонія (№ 77)» 02 червня 2017 року, на підставі наказу від 02.06.2017 № 88/ОС-17 звільнено зі служби, на підставі п. 7 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
03.06.2017 року позивачеві було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 52% грошового забезпечення враховуючи вислугу років 27 років (19 календ.).
Розрахунок пенсії було здійснено на підставі довідки від 02 червня 2017 року, виданої Державною установою «Бердянська виправна колонія №77», за якою вислуга років позивача на день звільнення становить: військова служба: 19 років 08 місяців 12 днів; цивільний стаж: 07 років 10 місяців 22 дні; загальний трудовий стаж: 27 років 07 місяців 04 дні.
27.12.2019 року Бердянською виправною колонією №77 було надано уточнений розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії позивача.
Зі змісту розрахунку від 27.12.2019 року складеного Державною установою «Бердянська виправна колонія (№ 77)» наданого для перерахунку пенсії підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 вбачається, що військова служба: у календарному обчисленні складає 19 років 08 місяців 12 днів; у пільговому обчисленні 25 років 07 місяців 27 днів. Цивільний стаж складає 07 років 10 місяців 22 дні; загальний трудовий стаж: у календарному обчисленні 27 років 07місяців 04 днів; у пільговому обчисленні 33 років 06 місяців 19 днів. (а.с. 38-40)
15.01.2020 року Державною установою «Бердянська виправна колонія №77» було направлено довідку від 27.12.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для проведення перерахунку пенсії позивача. (а.с.37)
19.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, надавши до неї довідку від 27.12.2019 року. (а.с.30)
Проте, листом від 28.02.2020 за вих. № 129-1311/О-02/8-0800/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки календарна вислуга років на день звільнення становила 19 років 09 місяців та 23 дні. В наданій довідці від 27.12.2019 року зазначена служба у календарному обчисленні 19 років 8 місяців 12 днів. Оскільки інших розрахунків, які б змінювали вислугу років, до управління не надходило, відсутні підстави для перерахунку пенсії. (а.с32)
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (ЗУ №2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№2262-XII) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
При цьому, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше (п.«а» ч.1 ст.12 ЗУ №2262-XII).
Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (п.«б» ч.1 ст.12 ЗУ №2262-XII).
Матеріалами справи підтверджується, що підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-099109) начальника відділу охорони державної установи «Бердянська виправна колонія (№ 77)» 02 червня 2017 року, на підставі наказу від 02.06.2017 № 88/ОС-17 звільнено зі служби, на підставі п. 7 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
03.06.2017 року позивачеві було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 52% грошового забезпечення враховуючи вислугу років 27 років (19 календ.).
Розрахунок пенсії було здійснено на підставі довідки від 02 червня 2017 року, виданої Державною установою «Бердянська виправна колонія №77», за якою вислуга років позивача на день звільнення становить: військова служба: 19 років 08 місяців 12 днів; цивільний стаж: 07 років 10 місяців 22 дні; загальний трудовий стаж: 27 років 07 місяців 04 дні.
27.12.2019 року Бердянською виправною колонією №77 було надано уточнений розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії позивача.
Зі змісту розрахунку від 27.12.2019 року складеного Державною установою «Бердянська виправна колонія (№ 77)» наданого для перерахунку пенсії підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 вбачається, що військова служба: у календарному обчисленні складає 19 років 08 місяців 12 днів; у пільговому обчисленні 25 років 07 місяців 27 днів. Цивільний стаж складає 07 років 10 місяців 22 дні; загальний трудовий стаж: у календарному обчисленні 27 років 07місяців 04 днів; у пільговому обчисленні 33 років 06 місяців 19 днів.
15.01.2020 року Державною установою «Бердянська виправна колонія №77» було направлено довідку від 27.12.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для проведення перерахунку пенсії позивача.
19.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, надавши до неї довідку від 27.12.2019 року.
Проте, листом від 28.02.2020 за вих. № 129-1311/О-02/8-0800/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки календарна вислуга років на день звільнення становила 19 років 09 місяців та 23 дні. В наданій довідці від 27.12.2019 року зазначена служба у календарному обчисленні 19 років 8 місяців 12 днів. Оскільки інших розрахунків, які б змінювали вислугу років, до управління не надходило, відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач, не отримав від відповідача відповіді на свою заяву про перерахунок пенсії при цьому вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років.
Як зазначалося вище, в силу пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№2262-XII) , пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 % і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 17-1 цього Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок прийнято постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393.
Так, відповідно «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, зокрема час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
В свою чергу відповідно частини 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, що передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації права на призначення різних видів пенсій і основним актом, на підставі чого здійснюється таке регулювання є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинно пов'язуватися не з категорією працівників, а зі спеціальним статусом, якого особа набула після проходження військової служби у визначений період часу, і така можливість передбачена постановою КМУ № 393.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що окрім актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті акти, що передбачають пільгове обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення різних видів пенсій.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 р. по справі № 750/9775/16-а.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років, отримавши розрахунок від 27.12.2019 року з пільговим обрахуванням стажу, діяв не у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
З огляду на встановлену під час розгляду справи протиправну відмову Пенсійного органу у перерахунку пенсії, з метою відновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, врахувавши розрахунок вислуги років для перерахунку пенсії у пільговому обчисленні 33 років 06 місяців 19 днів та з дня призначення пенсії за вислугу років виплатити йому різницю недоплаченого пенсійного забезпечення.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, як правильно вказав і суд першої інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 11.11.2021 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 18.11.2021.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова