02 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 186/926/21 (2-а/0186/12/21)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Замкової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Дніпропетровської області на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, в якому просила скасувати постанову від 22.06.2021 про визнання її винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 1700 грн. та закрити провадження у адміністративній справі.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 позов задоволено. Скасовано постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Дніпропетровської області від 22.06.2021 визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить достатню інформацію для з'ясування обставин справи та встановлення всіх необхідних фактів правопорушення. Посилання суду на неможливість індифікувати зображену будівлю є хибним, оскільки всім членам адміністративної комісії відома зазначена будівля, так як вона являється єдиним об'єктом нерухомості в парку міста Першотравенська.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, зазначає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що начальником дільниці «Водопровідних та каналізаційних мереж» Першотравенського МЖКП Болдирєвим Д.М., було складено протокол №1 від 03.06.21 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП, відносно керівника (директора) ТОВ «Маренда» Стрецької Н.М., відповідно до змісту якого будівля, що належить ТОВ «Маренда», розташована у парку по вул. Молодіжна м. Першотравенськ Дніпропетровської області знаходиться у аварійному стані. Власник не вживає заходів щодо її збереження, відновлення і належного утримання.
Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Дніпропетровської області 22.06.2021 за результатами розгляду протоколу винесла постанову про накладення на керівника ТОВ «Маренда» ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Не погодившись з такою постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно зі статтею 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Серед вимог частини 1 статті 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон) визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
У відповідності до статті 10 Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Частиною 2 статті 17 Закону передбачено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із статтею 34 Закону Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері благоустрою, а об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).
Суб'єктами адміністративного проступку є громадяни та посадові особи, а суб'єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
При цьому, стаття 152 КУпАП є бланкетною правовою нормою, має загальний зміст, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів.
Конкретизований зміст диспозиції бланкетної правової норми передбачає певну деталізацію її положень іншими нормативно-правовими актами для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Отже відповідальність за вказаною статтею наступає в разі вчинення особою порушення існуючих державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Суть такого порушення, тобто вчинені особою фактичні дії (бездіяльність), зокрема їхня суть, час і місце вчинення, а також конкретні порушені правові норми (державні стандарти, норми і правила) повинні бути відображені (описані) в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Проте як свідчать матеріали справи, ні протокол про адміністративне правопорушення ні постанова адміністративної комісії не містять посилання на жодну норму Правил благоустрою міста Першотравенська, порушення якої на думку відповідача допущено позивачем.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано точну адресу, зокрема номер будівлі, що належить ТОВ «Маренда», відсутні посилання на докази, що така будівля знаходиться в аварійному стані, а також не зазначено на підставі яких документів встановлено, що будівля належить ТОВ «Маренда». Не містять таких доказів і матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Як слідує з протоколу засідання адміністративної комісії від 22 червня 2021 року такі документи комісією не досліджувалися.
Надаючи оцінку долученим до протоколу фотоматеріалам, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані фотознімки не можуть бути визнані належним та допустимим доказом в розумінні статей 73-74 КАС України, оскільки неможливо встановити дату їх створення, а також встановити, яка саме будівля на них зображена та за якою адресою вона знаходиться.
Водночас відповідно до пояснень позивача, наданих в тому числі і до адміністративної комісії 17 червня 2021 року, позивач вказує на те, що ТОВ «Маренда» є власником нежитлових будівель за адресою: Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Молодіжна, 12б. Однак, будівля зображена на фото, не є власністю товариства.
Проте адміністративної комісією при розгляді справи та прийнятті рішення про притягнення позивача до відповідальності, не надано жодної оцінки вказаним доводам позивача, про що свідчить зміст протоколу засідання адміністративної комісії. Лише зазначено, що заперечення правопорушника прийнято до уваги.
Враховуючи викладене, факт допущення зазначеного порушення не встановлено у передбаченому законом порядку та не підтверджується доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, що вказує на протиправність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначений обов'язок не виконано, та у встановленому порядку не доведено правомірність прийнятого рішення.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем обґрунтованості та правомірності оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 317 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров