02 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 209/1146/21(2-а/209/22/21)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Замкової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 09.07.2021 (головуючий суддя Лобарчук О.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядька Дениса Сергійовича, третя особа без самостійних вимог - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядько Дениса Сергійовича щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., а провадження закрити за відсутністю складу правопорушення.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 09.07.2021 позов задоволено. Скасовано постанову серії РАП №291648905 від 06.04.2021, складену інспектором з паркування інспекції питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Нарядьком Денисом Сергійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП. Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито.
В апеляційній скарзі Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам та доказам наданих відповідачем. Стверджує про доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення належними доказами та правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Наводить доводи аналогічні, викладеним в позовній заяві.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.03.2021 інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради здійснено фотофіксацію обставин порушення правил паркування в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення з різних ракурсів, на яких зафіксовано: дату порушення - 15.03.2021; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об'єкта - м.Дніпро, вул.Челюскіна, 2; географічні координати: 48.4635, 35.03865; час вчинення порушення - 11 годин 47 хвилина.
Відповідно до змісту постанови серії РАП №291648905 від 06.04.2021, транспортним засобом «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Челюскіна, 2, чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.110.2001 № 1306 «Зупинку заборонено» та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. До позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Серед вимог ч.1 ст. 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно з розділом 33 ПДР України знак 3.34 «Зупинка заборонена» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.
Таким чином, зупинка/стоянка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» створює об'єктивну сторону правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП.
Так, на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем до матеріалах справи долучено фотознімки зроблені в момент вчинення адміністративного правопорушення та додатковий фотознімок, зроблений у день фотофіксації адміністративного правопорушення від 15.03.2021. Зазначена фотофіксація, у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, розміщена на вебсайті ipkp.dniprorada.gov.ua. Також надано копію експертного висновку №04/03/02-2628 від 31.07.2019 та скріншот з сайту google.com.ua/maps. Крім того, надано схему встановлення дорожніх знаків і нанесення дорожньої розмітки №12263/41/19/01-2020 від 16.11.2020, які забороняють зупинення транспортних засобів по вул. Челюскіна від вул. Воскресенська до буд. №5.
Дослідивши вказані докази в їх сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені докази є належними і допустимими в розумінні статей 73-74 КАС України та підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи позивача щодо недоведеності вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими судом доказами.
Доводи позивача про те, що він рухався по пл. Троїцька до вул. Челюскіна і на його шляху не було знаку, що забороняє зупинку, не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами та такі доводи не спростовують факт здійснення позивачем зупинки автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
При цьому, наданий позивачем відеозапис не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки з вказаного відеозапису неможливо встановити дату його створення та вказаний відеозапис також не спростовує вчинення позивачем правопорушення.
Доводи позивача про те, що надана відповідачем схема встановлення дорожніх знаків на теперішній час не є актуальною, а тому не може бути прийнята судом до уваги, також не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки дослідженням вказаної схеми встановлено, що надана відповідачем схема є чинною.
З цього приводу колегія суддів також зазначає, що дійсно при доведенні вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у вигляді порушення правил зупинки основним доказом повинні бути матеріали фотофіксації факту правопорушення, проте, зважаючи на конкретні обставини справи, у ситуації, коли здійснити одночасну фіксацію на одному знімку і дорожнього знаку, і транспортного засобу є неможливим, зокрема у випадку віддаленості їх розташування або перешкоджання цьому іншими транспортними засобами чи спорудами, у таких випадках допускається доведення вчинення правопорушення наданням фотознімків, які підтверджують факт зупинки транспортного засобу у відповідному місці та схеми організації дорожнього руху в цьому місці, якою підтверджується розташування на відповідній ділянці дорожнього руху дорожніх знаків.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що надані відповідачем фотознімки не є доказом здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» з посиланням на те, що такий знак відсутній на фотознімках.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачем було повідомлено суд першої інстанції про направлення відповідного запиту до уповноваженого органу щодо надання схеми організації дорожнього руху, проте суд не перевірив зазначену інформацію, не здійснив офіційний запит до належного органу з метою повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Водночас положеннями ч.3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За змістом ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Проте вказані норми процесуального права судом першої інстанції не дотримано.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 09.07.2021 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядька Дениса Сергійовича, третя особа без самостійних вимог - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров