30 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 389/1594/21 (2-а/389/32/21)
Суддя І інстанції Савельєва О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних справам про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову командира взводу №1 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Токар Олександра Івановича у справі про адміністративне правопорушення серії НК №15914 від 06.06.2021 року;
- провадження по адміністративній справі закрити.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2021 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної патрульним поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Вказує на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови пред'явити посвідчення водія та реєстраційне посвідчення на транспортний засіб.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 06 червня 2021 року командиром взводу №1 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Токар Олександром Івановичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №159214, згідно з якою позивач 05 червня 2021 року о 22:47 за адресою: Кіровоградська область, Знам'янський район, м. Знам'янська, вул. Віктора Голого, 98, керував автомобілем, при цьому не пред'явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії «В», реєстраційний документ на транспортний засіб, та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.п. 2.4. «а» ПДР України.
Зазначеною постановою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п. 2.4.а ПДР, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 126 КУпАП.
Статтею 16 зазначеного Закону встановлено основні права та обов'язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В даному випадку, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є підтвердження ненадання на вимогу поліцейського документів, які передбачені п.2.1 «а» ПДР України, а саме посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії «В», реєстраційний документ на транспортний засіб, та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, матеріали справи не містять доказів відсутності у позивача та/або ненадання на вимогу патрульного поліцейського документів, що перебачено п.2.1 «а» ПДР України, а саме посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії «В», реєстраційний документ на транспортний засіб, та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1135,00 грн., що підтверджується квитанціями №@PL820230 від 09.06.2021 року та №0.0.2290313837.1 від 05.10.2021 року, які підлягають стягненню з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову командира взводу №1 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Токар Олександра Івановича у справі про адміністративне правопорушення серії НК №15914 від 06.06.2021 року.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1135,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанова складена 30.11.2021 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник