05 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 200/3970/19(2а/932/209/20)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2021 року (головуючий суддя Кошля А.О.)
в адміністративній справі №200/3970/19(2а/932/209/20) за позовом ОСОБА_1 до відповідача інспектора поліції взводу 2 батальйону 3 роти 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Лободи Радомира Леонідовича, третя особа без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 14.03.2019 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача інспектора поліції взводу 2 батальйону 3 роти 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Лободи Радомира Леонідовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо складання постанови серії АА №641654 від 07.02.2019 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП;
- скасувати постанову серії АА №641654 від 07.02.2019 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та закрити провадження у справі.
Позов обґрунтований тим, що 7 лютого 2019 року приблизно о 22 год. 30 хв. позивач рухався по пр. Дмитра Яворницького в напрямку вул. Січових Стрільців, на зупинку громадського транспорту. Перетинаючи перехрестя вул. Грушевського та пр. Дмитра Яворницького, в районі будинку №55, його зупинили співробітники патрульної поліції та повідомили, що він начебто перейшов проїзджу частину на червоний знак світлофора чим порушив ПДР, не погоджуючись з обвинуваченнями співробітників поліції попросив надати йому підтверджуючи докази того, що він дійсно порушив ПДР, однак зазначену вимогу співробітники поліції проігнорували. Після чого один із співробітників поліції підійшов ближче та звинуватив йому у тому, що від нього тхне алкоголем, а отже він перебуває в стані алкогольного сп'яніння в громадську місці, чим порушує громадську мораль. Однак жодних доказів на підтвердження факту перебування в громадському місці в п'яному вигляді, а саме відеозапис з нагрудної камери поліцейського, пояснень свідків надано не було. На вимогу проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду, йому було відмовлено. В подальшому Відповідачем було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2021 року позов задоволено частково:
- скасовано постанову серії АА №641654 від 07.02.2019 у справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором поліції взводу 2 батальйону 3 роти 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Лободою Радомиром Леонідовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розмірі 51 грн. та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що не можна притягувати особу до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п'яному вигляді в громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною. Вказав, що наданий відеозапис не містить доказів перебування позивача у п'яному вигляді в громадському місці. Зауважив, що в оскаржуваній постанові не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, відтак постанова серії АА №641654 від 07.02.2019 є такою, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій поліцейського не підлягають задоволенню, оскільки за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч.3 ст.286 КАС України рішень, зокрема, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (третя особа) подало апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що спірна постанова винесена ним правомірно. Зазначає, що адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, було зафіксовано на нагрудний відеореєстратора відповідача, який було надано до суду першої інстанції, та, відповідно, покладено в основу оскаржуваного рішення. Наголошує, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу: безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються. Поліцейські виявили порушення громадського порядку, на яке належним чином відреагували. Результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Позивач рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржує.
Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні в порядку ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови серії АА №641654 від 07.02.2019 ОСОБА_1 07.02.2019 р о 22:30 год. у м. Дніпро по пр. Дмитра Яворницького, 55 перебував громадському місці у п'яному вигляді, чим ображав людську гідність, громадську мораль, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.
За вказане адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 51 грн. (а.с. 7)
Позивач вважає постанову серії АА №641654 від 07.02.2019 протиправною.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Отже, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачають адміністративну відповідальність за появу в громадських місцях у п'яному вигляді.
Водночас суд, вирішуючи справу про адміністративну відповідальність особи має перевірити наявність та достовірність доказів, що дають підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:
- чи було вчинено адміністративне правопорушення,
- чи винна дана особа в його вчиненні,
- чи підлягає вона адміністративній відповідальності,
- чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,
- чи заподіяно майнову шкоду,
- чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу,
- а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що одним із видів дій, які утворюють об'єктивну сторону правопорушення (а саме, появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль), є поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Під появою в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль необхідно розуміти:
- поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав'язливе ставлення до громадян тощо);
- коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо);
- через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів);
- п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані).
При цьому, не має значення вид ужитого напою, що містив алкогольну складову (це може бути пиво або інший слабоалкогольний напій), які не віднесені до спиртних напоїв та розпивання яких у громадських місцях не заборонено.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п'яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною і не викликає відчуття образи людської гідності і громадської моралі.
Слід врахувати, що завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення, в силу ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган посадова особа виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право:
- знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
- оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріалами справи підтверджується, що в постанові серії АА №641654 від 07.02.2019 не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.178 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач має доводити правомірність своїх дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Водночас відсутність доказів ставлять під сумнів висновок суб'єкта владних повноважень про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач при обґрунтуванні позовних вимог, посилався на відсутність самого факту вчинення ним дій, які передбачені диспозицією ч.1 ст.178 КУпАП, зазначаючи, що постанова про адміністративне правопорушення не містить жодних доказів, які б свідчили про цей факт.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши наданий відповідачем відеозапис з нагрудного відеорестратора поліцейського, встановив, що відеозапис не містить доказів перебування позивача у п'яному вигляді в громадському місці. При цьому поведінка позивача є прийнятно пристойною, та такою, що не порушує загальновизнані норми, а саме не ображає людську гідність і громадську мораль.
Отже, наданий відеозапис не доводить вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наявність самої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять, що спростовує твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу: безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржена постанова серії АА №641654 від 07.02.2019 є такою, що підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи апеляційної скарги спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, тому не можуть бути підставою для його скасування в цій частині.
З врахуванням того, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 243, 286, 272, 311, 316, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 05.11.2021 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова