23 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/3844/21
Суддя І інстанції - Лазаренко М.С.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Солодкової К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації на оздоровлення;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу допомогу на оздоровлення у зв'язку з наданням другої частини щорічної основної відпустки за 2019-2020 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за 2019-2020 роки йому не виплачувалась грошова допомога на оздоровлення у зв'язку із наданням другої частини щорічної основної відпустки за 2019-2020 роки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації на оздоровлення за 2019 рік. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення у зв'язку з наданням другої частини щорічної основної відпустки за 2019 рік. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що так як позивач у 2019 році військову службу у ВЧ НОМЕР_1 не проходив, тому грошова допомога за 2019 рік йому не виплачувалась. При виключенні позивача зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 йому повинні були нарахувати та виплатити відповідну допомогу на оздоровлення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Військової частини НОМЕР_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, позивач не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 26.09.19 р. позивач, уклав з Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язки командира 300-го навчального танкового полку 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України трирічний контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (Військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується контрактом від 26.09.2019.
З 04.03.2020 по теперішній час позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частини НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 , виданим на ім'я ОСОБА_1 .
Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 щорічна основна відпустка повної тривалості не надавалась.
Друга частина щорічної відпустки за 2019 - 2020 роки надавалась вже військовою частиною НОМЕР_1 .
15.03.2021 представник позивача звернулась до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила:
1. Надати відомості щодо надання військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 основної щорічної відпустки в 2020 році із зазначенням періодів, за які вона надавалась.
2. Надати відомості щодо дати та розміру виплати грошової допомоги для оздоровлення у 2020 році.
3. Повідомити, з якої причини зазначена допомога не виплачувалась, якщо відповідна виплата не здійснювалась.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2021 №1912 повідомлено представника позивача, що 18.03.2021 вся відповідна інформація надавалась старшому солдату ОСОБА_1 .
Позивач, у зв'язку із невиплатою йому допомогу на оздоровлення у зв'язку з наданням другої частини щорічної основної відпустки за 2019-2020 роки, звернувся через свого представника до суду із цим позовом.
За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993, який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Право військовослужбовців на відпустки, а також порядок їх надання та відкликання з них врегульовані статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до статті 2 Закону від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
На час звернення до суду, чинним документом, яким врегульовано виплату грошового забезпечення військовослужбовців є Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктами 1 - 3 Розділу XXIII Порядку№260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, грошова допомога для оздоровлення виплачується за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.
Виходячи з аналізу норм Порядку №260 суд першої інстанції вірно зазначив, що у відповідача існує обов'язок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 на оздоровлення за 2019 рік, як військовослужбовцю, який прибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
В той же час, відповідно до розрахунково-платіжної відомості №2093, ОСОБА_1 нараховано та виплачену грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі 10031,00 грн.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації на оздоровлення за 2019 рік та зобов'язання відповідача виплатити позивачу допомогу на оздоровлення у зв'язку з наданням другої частини щорічної основної відпустки за 2019 рік.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими, підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні, оскільки суд повно, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у рішенні суду першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 25 листопада 2021 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова