Головуючий І інстанції: С.С. Сич
03 грудня 2021 р. Справа № 440/6059/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 440/6059/20
за позовом ОСОБА_1
до Полтавської міської ради , Виконавчого комітету Полтавської міської ради треті особи Головне управління Національної поліції України в Полтавській області , Міністерство у справах ветеранів України , Фонд соціального захисту інвалідів
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо невжиття належних заходів реагування по фактах викладених у зверненні ОСОБА_1 від 02.08.2020, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ФИ-11021710;
- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо не забезпечення ОСОБА_1 , як інваліда війни, однокімнатною квартирою згідно п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;
- зобов'язати Полтавську міську раду вжити заходів по забезпеченню ОСОБА_1 , як інваліда війни, однокімнатною квартирою згідно п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням обставин встановлених судом;
- зобов'язати Полтавську міську раду повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.08.2020, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ФИ-11021710, та вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо не забезпечення ОСОБА_1 , як інваліда війни, однокімнатною квартирою згідно п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;
- зобов'язати виконавчий комітет Полтавської міської ради вжити заходів по забезпеченню ОСОБА_1 , як інваліда війни, однокімнатною квартирою згідно п.18 ч. 1 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням обставин, встановлених судом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів, п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Міністерство у справах ветеранів України (далі - третя особа, апелянт) надало відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради 01.03.2019 ( т. 1 а.с. 129).
02.08.2020 ОСОБА_1 через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади направив звернення № ФИ-11021710 секретарю Полтавської міської ради ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 29).
В зверненні позивач зазначив, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.09.2016, виданого Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, є інвалідом другої групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 №78 відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР його взято на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради з 10.03.2010 та включено до списку як інваліда війни з 03.11.2016, де на даний час позивач значиться під №58. Згідно п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, але станом на 02.08.2020 однокімнатною квартирою його не забезпечено, у зв'язку з чим позивач просив в межах повноважень вирішити питання про надання однокімнатної квартири за зазначених вище обставин та фактів.
14.08.2020 за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 листом виконавчого комітету Полтавської міської ради №Ф04.1-11/5842-297 за підписом секретаря Полтавської міської ради Шамоти О.С. позивача повідомлено, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, регулюються Житловим кодексом Української РСР та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 №470 (далі-Правила). Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 № 78 ОСОБА_1 взятий на квартирний облік при Виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім'ї 1 особа та відповідно до п/п 2 п.32 Правил перебуває у загальній черзі з 10.03.2010, та включений до списків учасників бойових дій, учасників війни, де значиться під №101 та поліцейських, де значиться під №127. У список осіб з інвалідністю внаслідок війни включений 03.11.2016, де на даний час значиться під № 58. Згідно зі статями 42, 43 Житлового кодексу Української РСР та пунктами 37, 34 Правил жилі приміщення надаються громадянам, що потребують поліпшення житлових умов, за місцем перебування їх на квартирному обліку при настанні черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття квартирний облік. Зазначено, що зважаючи, що попереду у пільгових списках на отримання житла перебувають сім'ї, які раніше взяті на квартирний облік і користуються рівними між собою правами, розгляд питання поліпшення житлових умов ОСОБА_1 є передчасним, так як це буде порушенням житлового законодавства України та конституційних прав інших громадян. Питання поліпшення житлових умов може бути розглянуте у відповідності до чинного житлового законодавства - при настанні черги з урахуванням пільг (а.с. 182-183).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надання житла без дотримання списків є порушенням чинного Житлового законодавства та прав громадян, що включені до списків черговиків раніше.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до ст. 31 Житлового Кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 34 Житлового Кодексу Української РСР передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Житлового Кодексу Української РСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Згідно ст. 38 Житлового Кодексу Української РСР порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 39 Житлового Кодексу Української РСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Житлового Кодексу Української РСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 42 Житлового Кодексу Української РСР жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених ст.46, ч.ч. 1, 2 ст. 54, ч. 1 ст. 90, ч. 6 ст. 101, ст. 102, 110, ч. 1 ст. 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Статтею 43 Житлового Кодексу Української РСР визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюють Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 (далі - Правила).
Згідно з п. 36 Правил виконавчі комітети місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги.
Таким чином, надання житла без дотримання списків є порушенням чинного Житлового законодавства та прав громадян, що включені до списків черговиків раніше.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.04.2020 по справі № 817/1641/17.
Судовим розглядом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.05.2016 №78 ОСОБА_1 взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім'ї 1 особа та відповідно до п/п 2 п. 32 Правил перебуває у загальній черзі з 10.03.2010, та включений до списків учасників бойових дій, учасників війни та поліцейських, де значиться під №58 (т. 1 а.с. 196-205, 223-227).
Згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 03.11.2016 № 224 позивач включений до списку поліцейських, де значиться під №125 (т. 1 а.с. 223-227).
У список осіб з інвалідністю внаслідок війни позивач включений 03.11.2016, де на даний час перебуває під №55, у списку учасників бойових дій, учасників війни значиться під №96 (т. 1 а.с. 228-229, 230-235).
Колегія суддів зазначає, що всі громадяни, які перебувають в одному списку на отримання житла мають рівні права. Наявність у них більшої кількості пільг, стан здоров'я, відсутність житла для постійного проживання тощо не дає переваги таким громадянам перед тими, що перебувають у даному списку попереду них.
З огляду на викладене, надати житло ОСОБА_1 відповідач може лише згідно з чергою. Фактів порушення черги надання житла і у зв'язку з цим прав позивача відповідачами під час судового розгляду справи не встановлено.
Судова колегія зазначає, що визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе за умови, якщо такою бездіяльністю порушуються права чи законні інтереси позивача.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, позивач не надав доказів бездіяльності відповідачів та порушення його прав та законних інтересів.
Разом з тим, відповідачі довели, що діяли в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не було допущено протиправної бездіяльності, звернення позивача розглянуто у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" та за результатами перегляду надано відповідь.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про порушення судом першої інстанції ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів, п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 440/6059/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов