01 грудня 2021 р.Справа № 440/9319/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2021, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 09.09.21 року по справі № 440/9319/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області , Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки, як учаснику бойових дій у розмірі, меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
- зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2016-2020 роки у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків позивачу встановлено строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
01.09.2021 до Полтавського окружного адміністративного суду, на усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 19.08.2021, від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій позивач просив суд поновити строк звернення до суду, обґрунтовуючи своє клопотання посиланням на те, що про порушення своїх прав щодо виплати грошової допомоги дізнався 13.05.21 після отримання листа від відповідача.
Суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 19.08.2021 та не надав суду доказів поважності причин його пропуску, ухвалою від 09.09.2021 позовну заяву повернув позивачу.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що 20.04.2021 під час перегляду інформації в мережі Інтернет йому стало відомо, що рішенням Конституційного суду від 27.02.2020 у справі №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення п. 26 розліду VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12-16 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. З метою досудового вирішення спору, за результатами звернення позивача від 12.05.2021, останній отримав 13.05.2021 відповідь від Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради, в якому у перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відмовлено. Таким чином, про порушення його прав та інтересів щодо розміру нарахованої та виплаченої грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, позивач дізнався 13.05.2021. В свою чергу, з даною позовною заявою звернувся до суду 16.08.2021, тобто у межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України. Зазначає, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою є поважними, що є підставами для його поновлення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Слід зазначити, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
В той же час, колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, Законом №3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
При цьому, колегія суддів зауважує, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом щодо не нарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2020 у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 22.07.2021 у справі №420/718/21.
Отже, останнім днем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом є 31.03.2021.
Разом з цим, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції лише 12.08.2021, що підтверджується відтиском поштового штампу на конверті, в якому позовну заяву направлено до суду засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з вказаним позовом, враховуючи, що позивач у заяві про поновлення строку на звернення до суду, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, не навів обставин і не надав відповідних доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та повернення останньому позовної заяви.
При цьому, доводи скаржника про отримання ним 13.05.2021 від Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області письмової відповіді на його звернення від 12.05.2021, яке стосувалося нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2016- 2020 р. р., а також доводи скаржника про те, що про розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік він дізнався 13.05.2021, колегія суддів відхиляє, оскільки це не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду, який розпочався з 30 вересня 2020 року.
Відповідно, твердження скаржника про те, що він звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою від 12.08.2021 у межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст.122 КАС України, а також доводи останнього про те, що наведені ним обставини в повній мірі доводять той факт, що він не знав та не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду в шестимісячний строк протягом шести місяців починаючи від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду, є необґрунтованими.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правовірність висновків суду першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, прийнятою на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та прийняв ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 по справі № 440/9319/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 03.12.2021 року