Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/5439/21
Провадження № 2/279/2037/21
03 грудня 2021 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу №279/5439/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що 28.07.2021 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано судовий наказ у справі №279/337/21 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судовим наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.09.2021 року у справі №279/4513/21 постановлено про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, з нього стягуються аліменти на утримання трьох дітей в розмірі, який перевищує встановлений статтею 183 ЦПК України половини доходу платника аліментів.
Просив зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за судовим наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28.07.2021 року на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу).
03.11.2021 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін, та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву та позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком отримана відповідачем 11.11.2021 року, третьою особою - 05.11.2021 року.
У встановлений строк відповідач подала відзив на позов, в якому зазначила, що вимоги позивача не визнає, так як вони не ґрунтуються на законі, тому просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідь на відзив позивач не подав.
Третя особа також будь-яких пояснень щодо позову суду не надала.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 28.07.2021 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано судовий наказ у справі № 279/337/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
07.09.2021 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано судовий наказ у справі №279/4513/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
Вказані судові накази набрали законної сили, отже є чинними.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач послався на те, що розмір аліментів які стягуються на утримання трьох дітей, перевищує розмір, встановлений ст.183 ЦПК України.
Разом з тим, ст.183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Натомість ст.183 Сімейного кодексу України визначає розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Відповідно до вказаної норми Закону частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
При цьому, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.182 СК України).
Положення ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють у разі стягнення аліментів утримувати із заробітної плати боржника 50%.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доводи, на які посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Саме по собі утримання аліментів з позивача на трьох неповнолітніх дітей у загальному розмірі 1/2 частки доходу не може бути підставою для зменшення аліментів у розумінні положень ст.192 СК України.
Згідно зі статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Отже, оскільки позивач належними, достатніми та допустимими доказами не підтвердив погіршення свого майнового стану, внаслідок якого він не спроможний сплачувати аліменти на утримання трьох дітей в розмірі, визначеному судовими рішеннями, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 167, 170, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.180-183, 192 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа - ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: О.М.Шульга