Справа № 279/1331/21
Провадження №2-во/279/86/21
"03" грудня 2021 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Недашківською Л.А., з секретарем Подвисоцькою Т.В., розглянувши в м.Коростень заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні,
15.06.2021 року Коростенським міськрайонним судом було ухвалено рішення по справі №279/1331/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яким позовні вимоги задоволено.
Заявник звернулась до суду з заявою про виправлення описки, яка допущена в судовому рішенні в зазначенні прізвища відповідача, а саме вказавши його прізвище " ОСОБА_3 ", судовий розгляд просила проводити за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, яка розглядалась в порядку цивільного судочинства, судом встановлено, що 19.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховний Суд, в постанові від 14 січня 2019 року по справі № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18) виходив з того, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач вказав в позові відповідача " ОСОБА_2 ".
Судом в порядку ст.187 ЦПК України було направлено запит до сектора адресно-довідкової роботи УДМС України в Житомирській області про надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
На виконання даного запиту на адресу суду надійшла інформація на підтвердження місця реєстрації саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане прізвище відповідача й було зазначено судом та винесено рішення по суті на підставі частини першої статті 13 ЦПК України.
При цьому підтверджуючих даних помилковості зазначення в судовому рішенні прізвища відповідача, позивач не надала як під час розгляду справи, так і при поданні заяви про виправлення описки.
Ґрунтувати свої доводи на припущеннях позивача, суд, при ухваленні судового рішення, не може, а відтак вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підялгають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 269 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк, який обчислюється з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом: