Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4590/21
Провадження № 2/279/1788/21
02 грудня 2021 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/4590/21 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 93,4 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., до якого відносяться надвірні будівлі та споруди, а саме: сараї: Б, Б1; гараж: Г; огорожа: №; колодязь: К, який належав його дядькові ОСОБА_2 на підставі довідки виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області №223 від 07.04.2021 року, згідно якої на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 в погосподарській книзі №3 за 2016-2020 р.р.
Він, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , про що Коростенською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №99/2019 на підставі його заяви.
Після спливу шестимісячного терміну з дня смерті дядька у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у письмовій формі з причин відсутності правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане спадкове майно.
Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 немає, а спірний житловий будинок знаходиться на території Коростенської територіальної громади, належним відповідачем по даній справі зазначає виконавчий комітет Коростенської міської ради.
Отже, успадкувати та оформити нерухоме майно позасудовому порядку він позбавлений можливості.
Просить визнати з ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 93,4 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., до якого відносяться надвірні будівлі та споруди, а саме: сараї: Б, Б1; гараж: Г; огорожа: №; колодязь: К, в порядку спадкування за законом після смерті рідного дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності, в зв'язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років в с.Великий Ліс Коростенського району, Житомирської області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 08.01.2019 року.
ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , який належав останньому на підставі запису в погосподарській книзі №3 за 2016-2020 роки особовий рахунок № НОМЕР_1 , рік побудови 1991, що стверджується довідками старости с.Каленське, с.Корма, с.Ходаки, с.Субине, с.Горбачі, с.Мединівка, с.Великий Ліс ОСОБА_3 .
Позивач, як племінник ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем по закону п'ятої черги.
Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За заявою позивача Коростенською районною державною нотаріальною конторою Житомирської області заведено спадкову справу №99/2019. З вказаної спадкової справи слідує, що рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відмовився від належної йому частки спадкового майна на користь ОСОБА_1 .
5.06.2021 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 відмовлено, що слідує зі змісту листа №437/02-14 від 13.05.20221 року. Підставою відмови зазначено відсутність правовстановлюючого документу на вказане нерухоме майно.
З матеріалів справи слідує, що державна реєстрація права власності на будинок не проводилась.
Інвентаризація будинку проведена КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 12.04.2021 року.
На час розгляду справи можливість державної реєстрації права власності за спадкодавцем втрачена, що перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права.
З роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у Інформаційному листі від 16.05.2013 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи те, що позивачем надано суду лист нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз'яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, Житомирська обл., РНОКПП 04053507.
Суддя: О.М.Шульга