Справа № 296/5394/21
3/296/2002/21
"02" грудня 2021 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Покатілов О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює ФОП, проживає АДРЕСА_1 , ід.н. НОМЕР_1 ,
за ст. 173-2 ч.1 КпАП України,-
встановив :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2021 р. ОСОБА_1 02 червня 2021 року о 01.00 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство відносно чоловіка ОСОБА_2 , в ході чого ображала останнього словами брутальної лайки.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоч про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлениц належним чином.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 в судовому зсіданні 21.09.2021 р. вину не визала повністю та пояснила, що в день та час, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, вона прийшла із роботи близько півночі. 02.06.2021 р. вона збиралась на переїзд, про що була домовленість із потерпілим який перебрав речі та частину з них забрав собі. Виник із потерпілим конфлікт, під час якого їй було заподіяно тілесні ушкодження.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засідані 21.09.2011 р. пояснив, що ОСОБА_1 прийшла додому в нетверезому стані та вчинила із ним сварку, під час якої почала його бити та висловлюватись до нього нецензурною лайкою. Він ОСОБА_1 тілесні ушкодження не наносив, не бив її та не лаявся.
Свідок ОСОБА_3 ( прож. АДРЕСА_2 ) який є батьком ОСОБА_1 , та повністю підтвердив пояснення останньої.
Суд, розглянувши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В порядку ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.2 ст. 173 -2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що вона ображала свого чоловіка нецензурними словами та хапала за одяг, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07 грудня 2017 року № 2229-УІІ і.
Так, відповідно до п. З ч.1 Закону № 2229-УІІІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою , незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство включає словесні образи, але ці образи мають викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи- не можна розцінювати як насильство.
Саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб, із числа передбачених ст.З Закону № 2229-Л/ІН, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме : завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та здобутих доказів по справі, судом встановлено, що відсутні будь які наслідки дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , та навіть не відображені у протоколі про адміністративне правопорушення Зміст психологічного насильства не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом "поза розумним сумнівом" а, відтак, ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України.
Також з самого протоколу про адміністративне правопорушення не підтверджується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку
В той же час, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи- не можна розцінювати як насильство.
Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 , з одного боку та потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 (батьком потерпілого) вже тривалий час існують неприязнені відносини, які пов'язані із судовими справами, що розглядаються у порядку цивільного судочинства (в т.ч. щодо розподілу майна та встановлення місця проживання дитини).
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку що, саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб, із числа передбачених ст.З Закону № 2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме : завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Та у цьому випадку відсутні будь які наслідки дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , та навіть не відображені у протоколі про адміністративне правопорушення Зміст психологічного насильства не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом "поза розумним сумнівом' а, відтак, ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, оскільки з фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Натомість суд позбавлений можливості самостійно визначати та конкретизувати дані протоколу, з урахуванням того, що у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСП/1 встановив, серед іншого, порушення ч.З ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
На підставі викладеного суд вважає, що у відповідності до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 п.1 КпАП України,-
постановив :
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Cуддя О. Б. Покатілов