03 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3499/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 ( надалі - позивачка, ОСОБА_1 ), звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 86 % до 56 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 86% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням довідки Херсонського Апеляційного суду № 159/20 від 26 лютого 2020 року та фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
ІІ. Позиція позивачки та заперечення відповідача
Вказані вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з вересня 2016 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонської області, як суддя у відставці, та отримує довічне грошове утримання в розмірі 86 % суддівської винагороди працюючого судді з урахуванням стажу, який дав право на відставку, що передбачено ст. 141 Закону України " Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020, яке набрало законної сили 14.01.2021 року, відповідачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 р. №159/20, проте, здійснюючи перерахунок зменшив відсотковий показник суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 86 % до 56 %. У відповідь на заяву від 27.02.2021 року позивачка отримала від ГУ ПФУ в Херсонській області лист від 12.04.2021 р. з роз'ясненням щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням 56 % суддівської винагороди судді. З таким рішенням позивачка не погоджується та вважає його не законним, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.
11.08.2021 року за вх. №16236/21 судом зареєстровано відзив на позов, яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на відсутність законних підстав для застосування розміру 86 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки зазначений відсоток обчислювався при призначенні ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 07.07.2010 року № 2453, але з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення КСУ від 18.02.2020 №2-р/2020, Закон України від 07.07.2010 №2453 "Про судоустрій і статус суддів" в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність.
ІII. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, згідно якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).
Ухвалою суду від 22.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 з жовтня 2016 року перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус судців" (далі - Закон №1402), яке на момент його призначення обчислено з урахуванням 86 % місячної суддівської винагороди працюючого судді .
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року по справі №540/1929/20, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 159/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року ( а.с.16-31).
27.02.2021 року позивачка звернулась до ГУПФУ в Херсонській області з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді в розмірі 86 % суддівської винагороди працюючого судді з 19.02.2020 року.
30.03.2021 року ГУ ПФУ в Херсонській області листом за №1868-1299/Ч-02/8-2100/21 повідомило ОСОБА_1 , що для застосування розміру 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, немає підстав, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці обчислювався відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453 "Про судоустрій і статус суддів". Але, з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення КСУ від 18.02.2020 № 2-р/2020, Закон України від 07.07.2010 № 2453 "Про судоустрій і статус суддів" в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність. Чинним Законом передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання, а саме: ч. З ст. 142 Закону 1402, - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Позивачка, вважаючи порушеним своє право на отримання довічного грошового утримання судді в належному розмірі, звернулась до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402), " Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 № 193-IX ( далі - Закон № 193).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом № 1402.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частиною першою статті 142 Закону № 1402 визначено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених Законом № 1402, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Частиною третьою статті 142 Закону № 1402 передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 встановлено особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Пунктом 22 зазначеного розділу передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності Законом № 1402 пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402).
Законом України від 16.10.2019 № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", що набрав чинності 07.11.2019, виключено пункти 22, 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення", якими передбачалося, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; щодо проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 установлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності Законом № 1402-VIII розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402 зі змінами.
У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено, що судді, які вже перебувають у відставці, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
VI. Оцінка суду
Системний аналіз викладених правових норм, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, надає підстави стверджувати, що з 19.02.2020 розмір довічного грошового утримання суддів, незалежно від дати виходу у відставку, становить 50% суддівської винагороди з додаванням 2% за кожний рік роботи понад 20-річний стаж на посаді судді.
Як встановлено судом, у межах спірних правовідносин Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 по справі № 540/1929/20, здійснено перерахунок довічного грошового утримання позивачки, як судді у відставці. При цьому, при здійсненні зазначеного перерахунку пенсійним органом зменшено відсотковий розмір довічного грошового утримання позивачки на виконання вимог ч. 3 ст. 142 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", а саме з 86 % до 56 % від розміру суддівської винагороди.
В свою чергу, позивачка вважає, що пенсійний орган мав зберегти розмір її довічного грошового утримання при здійсненні зазначеного перерахунку, який встановлено при його призначенні, а саме 86 %.
Разом з тим, суд вважає вказану позицію помилковою, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010, який з моменту проголошення Рішення КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020 в частині регулювання щомісячного грошового утримання остаточно втратив чинність.
При цьому, частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (провадження Пз/9901/5/20), у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", наявне право (підстава) права (підстави) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", тобто у даному випадку, при перерахунку довічного грошового утримання судді слід застосовувати норму закону, яка визначає суддівську вислугу і є чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Відтак, для застосування розміру 86 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про що просить позивачка, відсутні законні підстави.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 06.10.2021 року по справі № 380/5074/20.
Як вбачається з листа-відповіді ГУ ПФУ в Херсонській області від 30.03.2021 року на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року по справі №540/1929/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці з 19.02.2020 та його розмір склав 103 586,56 грн. ( 184 976,00 грн * 56% ). ( а.с.33).
При цьому, судом встановлено, а відповідачем не заперечувалось, що стаж роботи позивачки на посаді судді для обрахунку її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 23 роки 03 місяці 11 днів.
Тобто, виходячи з того, що стаж роботи позивачки на посаді судді становить 23 роки, то вона має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 відсотків (20 років роботи) + 6 відсотків (3 роки роботи на посаді судді понад 20 років х 2).
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що при проведенні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, виходячи з 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, ГУ ПФУ в Херсонській області діяло відповідно до вимог діючого законодавства.
VII. Висновок суду
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані сторонами докази на підтвердження своїх позицій, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження 73005, м. Херсон, вул. 28-ї Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 112010201