про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/7704/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
встановила:
30.11.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) інтереси якого представляє адвокат Беспалов Олексій Сергійович ( далі - представник позивача, адвокат Беспалов О.С. ) звернувся до суду з позовом до Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, Білозерський РВ ДВС ПМУ Міністерства юстиції ( м. Одеса)), у якому просять:
- зобов'язати Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 60785440 з примусового виконання виконавчого листа №648/4182/14-ц, виданого Білозерським районним судом Херсонської області 19.02.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11346802000 від 16 травня 2008 року в розмірі 43 687,22 доларів США (сорок три тисячі шістсот вісімдесят сім доларів США 22 центи), що за курсом НБУ станом на 03.03.2014 року становить 423739,80 грн. (чотириста двадцять три тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 80 коп.);
- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 42 495,78 грн. винесену у ВП № 60785440.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суддя вказує про таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як встановлено суддею, разом з позовом представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався 22.11.2021 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 60785440.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду, поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення суд враховує наступне.
Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.
Згідно з частинами 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 вказав, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як встановлено суддею, предметом оскарження у даній справі є постанова відповідача про стягнення виконавчого збору від 04.12.2019 р., а до Херсонського окружного адміністративного суду позивач звернувся 30.11.2021 р., тобто з пропуском десятиденного строку звернення з до суду.
У позовній заяві представник позивача вказує, що позивач не отримував ні копію постанови про відкриття виконавчого провадження, ні копію спірної постанови, а про існування виконавчого провадження ВП № 60785440 дізнався 22.11.2021 р. при ознайомлені з матеріалами вказаного виконавчого провадження.
Водночас, до матеріалів позову не додано жодних доказів на підтвердження того, що позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження лише 22.11.2021 року.
При цьому, представником позивача до заяви про поновлення строку звернення до суду додано адресований позивачу та його представнику лист Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.11.2021 року, яким повідомлено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження ВП № 60785440, та 04.12.19 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору, які направлено сторонам до відома.
За позицією представника позивача вказаний лист був отриманий ним 23.11.2021 р., проте докази на підтвердження вказаного матеріали позову також не містять.
Також, до заяви про поновлення строку звернення до суду представником позивача додано Інформацію про виконавче провадження ВП № 60785440 з датою її отримання - 17.11.2021 р., з якої вбачається, що у цьому виконавчому провадженні з позивача стягується виконавчий збір, що дає підстави для встановлення факту обізнаності позивача про порушення його прав з 17.11.2021 р.
Натомість, з позовом до суду позивач звернувся 30.11.2021 р., тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого частиною 1 ст. 287 КАС України.
Підсумовуючи вищевикладене, суддя вважає, що обставини та докази, наведені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду не дають можливості суду визнати їх поважними причинами, а відтак дане клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 1, 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що в 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2 270 гривні.
Зміст позову свідчить про те, що у ньому об'єднано вимоги майнового та немайнового характеру.
Так, вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 04.12.2019 року, якою з позивача, як із боржника у виконавчому провадженні ВП № 60785440, стягнуто виконавчий збір у розмірі 42 495,78 грн. носить майновий характер, оскільки вона впливає на фінансовий стан боржника.
За подання вказаної вимоги майнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у мінімальному розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 грн. (2270 х 0,4).
При цьому, вимога про зобов'язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 60785440 є немайновою і за її подання має бути сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Тож загальна сума судового збору за подання до суду цього адміністративного позову складає 1 816,00 грн. (908 грн. + 908 грн.)
Натомість, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя -
ухвалила:
Відмовити представнику позивача в особі адвоката Беспалова О.С. у задоволені заяви від 30.11.2021 року про поновлення строку звернення до суду.
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання
- заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку, або докази того, що строк звернення до суду не є пропущеним.
- платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1 816,00 грн.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/7704/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна