01 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5700/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "A&S Мастер" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Приватне підприємство "A&S Мастер" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.09.2021 № UA508040/2021/000230/2 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою від 01.10.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні)
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачу на умовах, визначених контрактом від 27.03.2018 № СН-UA-18/03/27, поставлений товар - фурнітуру меблеву: полкотримач меблевий код 8202420090; вироби з чорних металів з різьбою: шурупи меблеві, оцінковані - код 7318129090; вироби з чорних металів і різьбою: гвинти універсальні код 7318155890. Під час декларування вказаного товару у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивач самостійно визначив митну вартість товарів у сумі 16087,53 доларів США - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ст. ст. 57 та 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 Митного кодексу України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару. Втім, 20.09.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності й правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання. Як стверджує позивач, митний орган може додатково витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Так, на пропозицію відповідача надати необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, позивач надав відповідні пояснення та документи. Разом з тим, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що витребувані документи можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відтак, на митний орган покладається обов'язок вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. ПП "A&S Мастер" наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
02.11.2021 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наступне. ПП "A&S Мастер" подана митна декларація для здійснення митного оформлення товару - труби металеві. Аналізом рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАІС Держмитслужби" було виявлено невідповідність заявленого декларантом рівня митної вартості до інформації, яка є в розпорядженні митниці. Крім того, за результатами оцінки ризику щодо МД № UА508040/2021/007285 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Так, перевіркою документів, поданих ПП "A&S Мастер" для підтвердження заявленої митної вартості товарів, встановлено, що вони містять невідповідності. У зв'язку з цим, та зважаючи, що надані документи не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості товару, декларанту запропоновано надати перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На що декларантом додатково надіслано: прайс-лист та комерційну пропозицію. Перевіркою додатково поданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Декларантом не надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; документи, що підтверджують вартість перевезення; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракт) у разі їх наявності; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Отже, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей щодо складових митної вартості. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною органом доходів і зборів за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України, то митну вартість товару скориговано, визначено за резервним методом відповідно до статті 64 цього Кодексу та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2021 № UA508040/2021/000230/2, оформлено картку відмови від 20.09.2021 № UA508040/2021/00305, які відповідач вважає правомірними. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Таким чином, суд розглядає дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
27.03.2018 між ПП "A&S Мастер" та компанією HAINING YICHENG HARDWARE CO., LTD, Китай, укладений контракт № СН-UA-18/03/27 (далі - Контракт) на поставку товару "меблева фурнітура, шурупи у номенклатурі, кількості та цінам, відповідно до супровідних документів" на умовах FOB SHANGHAI, відповідно до правил Інкотермс 2010.
На виконання умов Контракту № СН-UA-18/03/27 позивачем імпортовано на митну територію України товар № 1 - фурнітура меблева: полкотримач меблевий - код товару - 8202420090; товар № 2 - вироби з чорних металів з різьбою: шурупи меблеві, оцінковані - код товару - 7318129090; товар № 3 - вироби з чорних металів з різьбою: гвинти універсальні - код товару - 7318155890, відповідно до Специфікації від 06.08.2021 № 27 всього поставлено на 5635 одиниць товару на загальну вартість 17547,73 дол. США.
20.09.2021 на виконання договору про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 подав для митного оформлення товару до митного органу митну декларацію №UA508040/2021/007285, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів - у розмірі 17547,73 дол. США (товар № 1 - 1393,56 дол. США, товар № 2 - 16127,65 дол. США, товар №3 - 26,52 дол. США), за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортні накладні, сертифікат про походження товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, стороною якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення не супроводжується.
За результатами оцінки ризику щодо МД № UA508040/2021/007285 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю правильності визначення митної вартості товарів.
У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 20.09.2021 митний орган направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
20.09.2021 на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію.
20.09.2021 Митниця в Херсонській області АРК і м. Севастополі прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000230/2.
Підставою для коригування митної вартості зазначено наступне: "…Для заявления митної вартості декларантом обрано метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до 4.2 ст. 58 метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально
Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим. що заявлені складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування ) достовірно документально не підтверджені.
У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
На витребування додаткових документів по митній вартості - документів які б підтверджували відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не надано також.
Поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF "PIVDENNYI", відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття Разом з тим. страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано.
Відповідно до положення статті VII Генеральної Угори з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) Та. зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом «По товару можливе заниження митної вартості» було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в САІС Деожмитслужбл- встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну Декларантом неподані усі необхідні документика саме:
1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; 2) копію митної декларації'країни відправлення; 3) висновки про якісні га вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів
Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу товар № 1 МД від 16.09.2021 № ІІА500020/2021/211659, а саме 4,08 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить; 1728 кг* 4,08 = 7050,24Дол. США); товар № 2 МД від 03.08.2021 №UA500020/2021/205171, а саме 1,93 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 24021,12 кг*1,93 = 46360,7616 Дол. США); товар № 3 МД від 16.09.2021 №UA807180/2021/7162, а саме: 1,93 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 39 кг* 1,93 = 75.27Дол. США)".
У зв'язку із таким рішенням відповідача, позивач додатково сплатив суму ПДВ в розмірі 203039,02 грн та суму мита в розмірі 55535,45 грн.
Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).
Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідачем згідно п. 3 ст. 53, ч. 5 ст. 54 МК України у позивача витребувані: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копія митної декларації країни відправлення; 4) документи, що підтверджують вартість перевезення; 5) додатки до зовнішньоекономічного договору (контракт) у разі їх наявності; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування та вартості перевезення.
Підставами для витребування відповідачем додаткових документів, у зв'язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування ввезеного підприємством товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також документів, що підтверджують вартість перевезення та копію митної декларації країни відправлення, у разі наявності, додатки до зовнішньоекономічного договору, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 3.1 доповнення від 05.07.2018 до контракту від 27.03.2018 № СН-UA-18/03/27 поставка товару здійснюється на умовах FOB Shanghai/CIF ODESSA/CIF CHORNOMORSK/CIF YUZNIY згідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту CIF ODESSA/ CIF CHORNOMORSK/ CIF YUZNIY.
Крім того, п. 6.2, 6.3 контракту від 27.03.2018 № СН-UA-18/03/27 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме, визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали та 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості товару; 2 оригінали специфікації; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.
Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.
Також, як зазначив позивач, витрати на страхування товару не здійснювались, про що було повідомлено Митницю у наданих до митного оформлення документах.
Натомість, про надання митному органу документів, що підтверджують вартість перевезення свідчить картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.09.2021 № UA508040/2021/00305, відповідно до якої митний брокер разом з митною декларацією надав відповідачу: пакувальний лист, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортні накладні.
На підтвердження вказаного, позивач надав суду копії документів, що підтверджують вартість перевезення товару, зокрема, автотранспортну накладну № 00008381 від 18.09.2021.
Таким чином, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо ненадання Підприємством документів, що підтверджують вартість перевезення товару.
Водночас, вказана картка відмови 20.09.2021 № UA508040/2021/00305, свідчить про отримання відповідачем наявних додатків до зовнішньоекономічного договору (контракту), а саме: доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.08.2021 № 27 та б/н від 05.07.2018, б/н від 26.03.2021, інвойс від 10.08.2021 № wms21074001, які відповідно до п.п. 3.2, 5.3, є невід'ємними частинами контракту.
Крім того, щодо твердження відповідача про те, що позивач не надав, за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару документи, суд зазначає, що вказане митним органом порушення не знайшло свого підтвердження з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до п. 5.3 Контракту від 27.03.2018 № СН-UА-18/03/27 місце платежу - валютні реквізити продавця, що вказані в даному контракті чи доповненнях до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього контракту.
Тобто, зазначеним пунктом Контракту передбачено, що платежі мають здійснюватись на валютні реквізити, вказані у договорі.
Крім цього, за п. 5.5 договору умови оплати - 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад.
Відтак, сам факт оплати не впливає на митну вартість товару, оскільки за умовами договору сторони можуть розрахуватись уже після розмитнення товару.
Разом із тим, вартість товару підтверджується наданими позивачем документами, отримання яких не заперечується митним органом, а саме: пакувальним листом від 06.08.2021, рахунком-фактурою (інвойс) від 06.08.2021 № Z2109508-C, згідно з якою загальна вартість товарів складає 17547,73 дол. США за 5635 од. продукції, специфікація від 06.08.2021 № 27 на вказану суму.
Також суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Так як при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.
Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів є безпідставним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
За результатами проведеної консультації митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 16.09.2021 № UA500020/2021/211659, а саме 4,08 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить; 1728 кг* 4,08 = 7050,24 дол. США); товару № 2 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 03.08.2021 №UA500020/2021/205171, а саме 1,93 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 24021,12 кг*1,93 = 46360,7616 Дол. США); товару № 3 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 16.09.2021 № UA807180/2021/007162, а саме: 1,93 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 39 кг* 1,93 = 75.27 Дол. США).
Відповідач надав суду вказані декларації, на підставі, яких скоригував митну вартість товарів, з яких встановлено, що поставка здійснювалася на умовах - FOB, CFR, CPT.
Відтак, необґрунтованим та не вмотивованим є використання митним органом зазначених митних декларацій, оскільки, відповідно до них поставка товару здійснювалась за різними умовами: позивач поставив імпортований товар на умовах CIF за правилами Інкотермс 2010, а митний орган надав декларації з умовами поставки: FOB, CFR, CPT.
Таким чином, задекларовані товари у наданих відповідачем митних деклараціях різні за своїми характеристиками та властивостями, відтак, не можуть бути порівняні між собою у вартості.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, позивачем для оформлення товарів за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосований резервний метод визначення митної вартості товару (метод № 2 ґ).
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення від 20.09.2021 № UA508040/2021/000230/2 про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для його скасування, відтак задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242- 246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43946385; 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) від 20.09.2021 № UA508040/2021/000230/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь приватного підприємства "А&S Мастер" (код ЄДРПОУ 31759303, 73000, м. Херсон, Кіндійське шосе, 30) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3879 (три тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн за рахунок бюджетних асигнувань Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43946385; 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 108020200