Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
02 грудня 2021 року Справа № 520/11919/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського національного медичного університету про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Харківського національного медичного університету , яка полягає у відмові нарахувати та виплатити на мою користь заборгованість по соціальній стипендії за період з 18.12.2020 по 30.09.2012 та січень 2013; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість по соціальній стипендії за період з 18.12.2010 по 30.09.2012 та січень 2013 року.
Разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що відповідачем вчинена бездіяльність, остання відмова у здісненні нарахування та виплати стипендії оформлена листом від 23.04.2021 № 10-В/01-17.
Ухвалою від 06.07.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачеві час для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
28.07.2021 року позивачем подано до суду заяву про подовження строку на усунення недоліків позовної заяви, яке мотивовано зверненням до Харківського місцевого центру БВПД із заявою від 20.07.2021 про заміну адвоката.
Ухвалою від 29.07.2021 року клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви - задоволено, продовжено на десять днів з дня отримання ухвали суду строк на усунення недоліків позовної заяви.
19.08.2021 року позивач звернулась до суду з заявою, відповідно до якої просила призупинити розгляд справи до вирішення питання заміни адвоката Харківським місцевим центром НБВПД.
Ухвалою від 03.09.2021 року повторно продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання ухвали суду, клопотання про призупинення розгляду справи залишено без задоволення.
21.10.2021 року позивач звернулась до суду з заявою, відповідно до якої просила подовжити строк на усунення недоліків у зв'язку з хворобою та ускладненнями, на підтвердження надано результат аналізу ВЛ/137203/2021 К від 15.09.2021 на наявність РНК вірусу SARS-CoV-2.
Ухвалою від 26.10.2021 клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви - задоволено. Продовжено ОСОБА_1 на п'ять днів з дня отримання ухвали суду строк на усунення недоліків позовної заяви.
23.11.2021 представником позивачки подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке вмотивовано тим, що порушення прав позивачки має триваючий характер; протягом 2013-2014 років позивач зверталась до органів прокуратури із заявами про поновлення права на отримання стипендії; 16.01.2013 листом № 24-14/473 ДФІ в Харківській області роз'яснила право звернення до суду для вирішення питання про виплату стипендії та після початку роботи центрів з надання безоплатної вторинної допомоги позивач звернулась до суду; рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова, залишеного без змін Харківським апеляційним судом у задоволенні позову відмовлено; перепоною подання позову стало введення карантину та хвороба позивачки, як і її незадовільний стан здоров'я.
У період з 24.11.2021 по 30.11.2021 головуюча перебувала у відпустці.
Вирішуючи зазначене клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В той же час, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Вирішуючи питання наявності підстав для поновлення строку на звернення до суду, суд враховує те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з урахуванням змін) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України встановлено карантин, дія якого була подовжена до 31 грудня 2020 року.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями …. 122, …цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Разом з тим, 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у Голосі України №№ 119-120 та в Урядовому кур'єрі за № 135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України № 731-IX набрав чинності. Відтак, строки, продовжені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчилися 06.08.2020, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 № 731-IX.
Разом з тим, перебіг шестимісячного строку звернення до суду у позивачки закінчився поза межами дії строку, якими продовжено термін звернення до суду, внаслідок запровадження карантину.
Суд наголошує на тому, що соціальна стипендія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого не здійснено призначення .
Отримання заявницею листа від відповідача у відповідь на її звернення не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли особа почала/продовжила вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язана з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, з дня не отримання виплати, заявниця вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
В адміністративному позові позивач зазначає, що вона неодноразово зверталась до відповідача із заявами про виплату стипендії, проте останній у своїх відповідях заперечував наявність заборгованості, отже про порушення прав позивач дізналась щонайменше у 2013 році, що стало підставою ініціювання проведення перевірки відповідача КРУ.
Під час проведення перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства в частині нарахування та виплати соціальної стипендії позивачці про, що складена довідка від 16.09.2013, яка надана позивачці супровідним листом від 19.05.2014 за № 24-14/5406 та роз'яснено право на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів.
Після початку функціонування місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачці у липні 2015, березні 2016 року призначалися адвокати та у вересні 2016 року подано позов до дзержинського районного суду м.Харкова про стягнення заборгованості по соціальній стипендії, компенсації , стягнення моральної шкоди.
Суд зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду від 30.07.2019 у справі 638/15009/16-ц, залишеному без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30.01.2020 позов залишено без задоволення та вказано про те , що «… В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано про те, що відповідно до наказу №267-С від 15.08.2010 її було зараховано на бюджетну форму навчання в Харківський національний медичний університет на перший курс II медичного факультету за спеціальністю « Лікувальна справа». 01.02.2013 позивача відраховано зі складу студентів ХНМУ за невиконання навчального плану.
Протягом навчання позивач неодноразово зверталась до відповідача по призначення та виплату соціальної стипендії. Звернення залишились безрезультатними.
В липні 2013 позивач звернулась до Держфінінспекції в Харківській області щодо порушень законодавства в діях посадових осіб ХНМУ при виплаті соціальної стипендії за період її навчання з 01.09.2010 по 31.01.2013.
З довідки ДФІ від 16.09.2013 вбачається, що соціальна стипендія мала бути призначена позивачу з дня продовження інвалідності та встановлення другої групи, тобто з 18.12.2010 до моменту відрахування -01.02.2013, та зазначено про встановлення недоплати без урахування індексації.
На звернення до ХНМУ від 22.10.2013 № 168-В та 29.10.2013 № 178-В, надано відповіді від 28.10.2013 №168-В та від 07.11.2013 № 178-В, у яких наявність заборгованості заперечується…..
05.10.2016 відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, в обґрунтування якої вказано про те, що згідно позовної заяви ОСОБА_1 , про невиплату соціальної стипендії їй стало відомо: - за період з 18.12.2010 по 31.01.2011 - у грудні 2011 року (особисто подана заява до деканату 22.12.2011 р. (1 стор. Позову останній абзац); - за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 - у грудні 2012 року (2 стор. Позову 3 абзац); - січень 2013 - у лютому 2013 р. ( особисто надала заяву 19.02.2013 стор. Позову 10 абзац)….».
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку на звернення до суду з позовом, що викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними. Матеріали справи не містять жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які б надали суду можливість пересвідчить, що починаючи з 2013 року, у позивачки існували реальні перешкоди для звернення до суду із позовною заявою щодо оскарження бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з п. 1 п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевказане, а також зважаючи на те, що причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, що викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, яка надана на усунення недоліків позовної заяви, є неповажними та беручи до уваги те, що матеріали позовної заяви не містять інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя, -
Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнати неповажними.
Позовну заяву повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 256 КАС України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України .
Суддя Зоркіна Ю.В.