Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2021 р. № 520/25118/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення вартості речового майна та одноразової грошової допомоги,-
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України вартість недоношеного речового майна в сумі 12109,07 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України одноразову грошову допомогу при укладенні першого контракту у сумі 5313,88 грн;
- стягнути з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судовий збір.
Вирішуючи питання в порядку ст.169 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спір стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц, від 12.12.2018 у справі №804/285/16.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 суму коштів в загальному розмірі 17422,95 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рапорту лейтенанта ОСОБА_1 та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 23.07.2019 №160 по стройовій частині, останньому було виплачено одноразову грошову допомогу при укладенні першого контракту у розмірі 19210,00 грн.
Поряд з цим, лейтенанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону (ВОС-0210003) військової частини НОМЕР_1 , наказом командувача Національної гвардії України від 11 березня 2021 року №41 о/с було звільнено з військової служби за підпунктом "ж" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту два частини п'ятої відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", без права носіння військової форми одягу 01 квітня 2021.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01 квітня 2021 року №78 (по стройовій частині), лейтенанта ОСОБА_1 з 01 квітня 2021 року було виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для постановки на військовий облік до Шевченківського районного ТЦК та СП м. Харкова.
Відтак, у позивача виникло право на відшкодування ОСОБА_1 вартості речового майна та одноразової грошової допомоги з дати прийняття відповідних наказів.
Отже строк звернення до суду обраховується саме з прийняття наказу про припинення (розірвання) контракту з відповідачем від 01.04.2021 року №78.
Отже, враховуючи предмет даного спору та обставини проходження відповідачем військової служби, що відповідно до приписів п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України є публічною службою, суд приходить до висновку, що у даному випадку позивач є суб'єктом владних повноважень і спір належить до категорії спорів стосовно прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, до суду із даним позовом позивач звернувся лише 30.11.2021, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, суб'єкти владних повноважень, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.04.2020 по справі №440/3092/19.
Відповідно до положень частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданого суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривні.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є майнова вимога, а ціна позову складає 17422,95 грн, відтак, ставка судового збору за вимогу даного позову становить - 2270,00 грн.
При перевірці матеріалів справи суддею встановлено, що позивач, відповідно до платіжного доручення від 02.07.2021 №1880, сплатив судовий збір на рахунок UA968999980313141206000020661, в той час, коли рахунок отримувача (Харківського окружного адміністративного суду) - UA678999980313141206084020661.
Таким чином, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 160 КАС України.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме: надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення до суду.
Встановити строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення вартості речового майна та одноразової грошової допомоги - залишити без руху.
Надати позивачу термін десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: оригінал платіжного документу про сплату судового збору в належній сумі - 2270,00 грн; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення до суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ст. 161 КАС України відповідно до цієї ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Горшкова