Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
02.12.2021 р. справа №520/20156/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, адміністративний орган, Управління) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Матеріали позову з недоліками одержані судом 18.10.2021 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято після усунення недоліків позову 08.11.2021 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 24.11.2021 р.
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання неправомірною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.04.2021р. №4692-8698/К-02/8-2000/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019р. по справі №520/2192/19; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01.01.2014р. по 06.04.2021р., у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року згідно рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019р. по справі №520/2192/19.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що мала місце затримка у виплаті пенсії, а вказана обставина зумовлює нарахування компенсації у порядку Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, правом на подання письмового відзиву не скористався, хоча судом про відкриття провадження повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та матеріалів позову, які були отримані 09.11.2021 р. через підсистему "Електронний суд". Отже, строк на подання відзиву сплив 25.11.2021 р., і за таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має 2 групу інвалідності, перебуває на обліку ГУПФУ в Харківській області і отримує пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вказане підтверджується довідками МСЕК №044811 від 20.06.2002р., №031423 від 20.06.2002 р., посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987р. серії НОМЕР_1 від 03.07.2019р..
Викладені обставини також встановлені судовим рішенням від 15.04.2019 р. по справі №520/2192/19, а тому у силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України не потребують додаткового доказування у межах даної адміністративної справи.
Між заявником та терорганами Пенсійного фонду України мала місце низка спорів з приводу повноти та розміру виплати пенсії.
Так, зокрема, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 р. по справі №520/2192/19 було визнано протиправною бездіяльність Красноградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Красноградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40381122, вул. Бєльовська, буд. 90, м. Красноград, Харківська область, 63304) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
06.04.2021 р. дане судове рішення було виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області шляхом проведення на користь заявника виплати боргу по пенсії у сумі 30.237,08грн.
Викладені обставини відповідачем не заперечені і не спростовані.
10.04.2021р. заявник звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про нарахування компенсації втрати частини доходів.
За результатами розгляду цього звернення заявника владним суб'єктом була вчинена відмова, котра оформлена листом від 26.04.2021 р. №4692-8698/К-2/8-2000/21, яку владний суб'єкт мотивував тим, що рішення суду не містило зобов'язань щодо виплати компенсації втрати частини доходу.
Не погодившись із цим, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого діяння владного суб'єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин, підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, спеціальним законом чітко передбачено правило нарахування компенсації втрати частини доходів у спірних правовідносинах.
Аналогічне за змістом правило міститься і в положеннях загальної норми права - ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням обставини проведення виплати на користь заявника пенсії саме за рішенням суду (а не унаслідок власного вільного та невимушеного волевиявлення) слід вважати доведеним факт існування вини у діянні тероргану ПФУ з приводу пенсійного забезпечення заявника.
Викладене також спростовує довід ГУПФУ стосовно того, що затримка у виплаті сталася з вини Державної казначейської служби України.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Суд вважає, що проведення виплат на виконання рішень суду не змінює правової природи та характеру тих правовідносин, у яких виник спір як правовідносин з приводу виплати пенсії, тобто проведення регулярних, постійних та систематичних виплат коштів на користь фізичної особи - громадянина.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
У силу ч. 2 ст. 2 цього закону під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Суд зазначає, що з урахуванням правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №815/1226/18 та постанови Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №461/5775/16-а положення ст.2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” у силу ч.5 ст.242 КАС України слід тлумачити як відсутність будь-яких правових перепон для цього.
Оскільки факт отримання позивачем виплат за пенсією (як регулярного щомісячного платежу) не у повному обсязі внаслідок протиправного діяння владного суб'єкта було встановлено судовим рішенням, то суд у даному конкретному випадку не знаходить правових підстав для звільнення владного суб'єкта від виконання обов'язку за ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб'єктів.
Зміст рішення владного суб'єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п. 18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України.
Окрім того, суд вважає за можливе у порядку ч.6 ст.7 КАС України застосувати до спірних правовідносин загальні визначення змісту рішення, дії та бездіяльності владного суб'єкта, котрі наведені у п.п.1, 2 і 3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України та згідно з якими рішення владного суб'єкта - це письмовий акт, дія владного суб'єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб'єкта, бездіяльність владного суб'єкта - це невиконання обов'язку.
Відмова ж владного суб'єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб'єкта, так і в дії владного суб'єкта, котра має певну документальну фіксацію.
Тому, належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірної дії владного суб'єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, і листом.
У спірних правовідносинах відмова адміністративного органу у нарахуванні компенсації втрати частини доходів оформлена листом, існування якого свідчить про закінчення процедури розгляду і вирішення звернення заявника, і є перешкодою для вчинення за цим зверненням будь-яких волевиявлень управлінського характеру.
Отже, факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для визнання протиправною вчиненої владним суб'єктом відмови та обтяження ГУПФУ обов'язком провести нарахування та виплату платежів з компенсації втрати частини доходу.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 26.04.2021 р. №4692-8698/К--2/8-2000/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код - 14099344) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) компенсації втрати доходу за платежами по судовому рішенню у справі №520/2192/19 у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко