03 грудня 2021 року Справа № 160/19331/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
19.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2021/000089/1 від 23.04.2021 р;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2021/000108/1 від 04.06.2021 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для підтвердження вартості товару підприємством були надані митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації та документи на підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України. Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, митним органом додатково були витребувані у підприємства документи. У відповідь на означені повідомлення, підприємство зазначило, що усі наявні у нього документи, які підтверджують вартість товару, були надані, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.
Не зважаючи на викладені обставини, 23.04.2021 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000089/1, відповідно до якого митна вартість оцінюваних товарів, визначена декларантом, скоригована митницею за резервним методом - 2-ґ, відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийняті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
04.06.2021 року відповідачем прийнято рішення №UA110150/2021/000108/1, відповідно до якого митна вартість оцінюваних товарів, визначена декларантом, скоригована митницею за резервним методом 2-ґ, відповідно до вимог статті 64 МКУ, а також відмовлено у прийняті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Тобто, в оскаржуваних рішеннях митним органом зазначено ідентичні виявлені розбіжності, які унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.
З такими підставами для коригування митної вартості товару позивач не згоден та вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2021р. №UA110150/2021/000089/1 та від 04.06.2021р. №UA110150/2021/000108/1 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Від відповідача 12.11.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «ПК «ДТЗ» у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що посадовою особою Дніпровської митниці Держмитслужби відповідно до п.4.1.ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні розбіжності: ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 22.04.2021 №UA110150/2021/006190 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 28.12.2020 № FANG -1-2021 з компанією - виробником (код 4104 в гр.44) з "ZHEJIANG FANGCHENG TOOLS" CO., LTD." специфікацією від 22.01.2021 №2, інвойсом від 04.02.2021 №FC20210201-2; поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження; відповідно до специфікації від 22.01.2021 №2 оплата здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару; відповідно до відомостей коносаменту від 14.02.2021 № UTRUST21020124E, товар було завантажено на судно - 14.02.2021, до митного оформлення не надано документального підтвердження сплати коштів за товар відповідно до заявленої вартості товару; відповідно до п.4.2 контракту від 28.12.2020 № FANG -1-2021 у ціну товару включена виключно вартість упаковки та маркування; надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару; відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару, однак у супереч цьому митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення; у коносаменті від 12.02.2021 № UTRUST21020124E у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування; у наданій до митного оформлення заявці на перевезення від 22.01.2021 № 1/54 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 10 вартість послуг (включаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 300 дол. США; відповідно до наданого декларантом рахунку від 15.04.2021 № L40993, термін його оплати спливає 07.05.2021, разом з тим банківські документи про сплату витрат на транспортування до митного оформлення не надано. У зв'язку з викладеним, рішення про коригування митної вартості від 23.04.2020р. №UA110150/2021/000089/1 прийнято відповідачем правомірно.
Щодо рішення про коригування митної вартості №UA110150/2021/0000108/1, відповідач у відзиві зазначає наступне: TOB «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 03.06.2021 №UA110150/2021/008635 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 28.12.2020 № FANG -1-2021 з компанією - виробником (код 4104 в гр.44) з "ZHEJIANG FANGCHENG TOOLS" CO., LTD." специфікацією від 16.03.2021 № 3, інвойсом від 07.04.2021 № FC20201104-2; умови поставки заявлено FOB - NINGBO, China як і в попередньому випадку; у графі 44 ЕМД від 03.06.2021 №UA110150/2021/008635 наявне посилання на документи з літерою d (каталог виробника за кодом 3012 від 03.06.2021 б/н), які не надані до митного оформлення. Відповідно до відомостей коносаменту від 18.04.2021 №UTRUST21040130C, товар було завантажено на судно - 18.04.2021; відповідно до п.4.2 контракту від 28.12.2020 № FANG -1-2021 у ціну товару включена виключно вартість упаковки та маркування. До митного оформлення декларантом надано платіжне доручення №7 від 28.05.2021 на суму 6270,07 дол.США, водночас, згідно відомостей специфікації №3 від 16.03.2021 на загальну суму поставки 8917,71 дол.США. Зазначене свідчить, що декларантом в повній мірі не підтверджено розмір заявленої митної вартості товару, оскільки вбачається розбіжність в числових значеннях. При аналізі документів поданих до суду разом з позовом, виявлено, що позивач надав платіжне доручення №6 від 27.04.2021 на суму 14534,00 дол.США та платіжне доручення №8 від 11.06.2021 на суму 7752,98 дол.США, отже, платіжні доручення містять посилання на декілька специфікацій, у зв'язку з чим, встановити, яка саме сума була сплачена по даній поставці неможливо; відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару, всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення; з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано зокрема рахунок від 02.06.2021 № L41538 про надання послуг перевезення в якому зазначена вартість морського фрахту одного контейнера з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 140 дол.США, але відповідно до наданого декларантом рахунку від 02.06.2021 № L41538, термін його оплати спливає 06.07.2021; у коносаменті від 18.04.2021 № UTRUST21040130C у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування, між тим, документи на підтвердження витрат по транспортуванню не надано до митного органу.
Таким чином, при прийнятті спірних Рішень про коригування митної вартості, заявленого Позивачем товару, відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.
28.12.2020 року між ТОВ «ПК «ДТЗ» (покупець) та «ZHEJIANG FANGCHENG TOOLS CO.,LTD» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № FANG-1-2021, на підставі п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Компанією «ZHEJIANG FANGCHENG TOOLS CO.,LTD» відповідно до умов укладеного Контракту, на умовах FОB-CN NINGBO, Китай згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010” було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів - інструментів змінних свердлильних з твердосплавною робочою частиною для пробивання отворів у цегляній кладці або бетоні - бури ТМ VITALS в асортименті та зубила.
З метою митного оформлення імпортованого товару 22.04.2021 до ВМО №3 м/п «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби задекларовано товар - бури ТМ VITALS в асортимент та зубила, а саме: інструмент змінний свердлильний та комплекти свердлильного інструменту виробництва ТМ "Vitals", з твердосплавною робочою частиною для пробивання отворів у цегляній кладці або бетоні: - Бур Vitals Master SDS-Plus 12x160 мм, спіраль 4S - 800шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 12x260 мм, спіраль 4S - 450шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 12x310 мм, спіраль 4S - 400шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 12x400 мм, спіраль 4S - 200шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 14x160 мм, спіраль 4S - 200шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 14x310 мм, спіраль 4S - 200шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 14x460 MM, спіраль 4S - 160шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 14x800 мм, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 16x260 мм, спіраль 4S - 200шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 16x310 мм, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 16x460 мм, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 18x260 MM, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 18x460 мм, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 20x260 мм, спіраль 4S - 180шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 20x460 мм, спіраль 4S - 150шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 20x600 мм, спіраль 4S - 90шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 22x460 мм, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 22x600 мм, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 22x800 мм, спіраль 4S - 60шт. - Бур Vitals Master SDS- Plus 25x460 мм, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 25x600 MM, спіраль 4S - 100шт. - Бур Vitals Master SDS-Plus 25x800 мм, спіраль 4S - 45шт., зубило Vitals Master SDS-Plus Піка 250х14 мм-1000шт., зубило Vitals Master SDS-Plus Плоске 20х250 мм-2000шт., зубило Vitals Master SDS-Plus Плоске 40х250 мм-2000шт., Комплект коронка по бетону Vitals Master 65x110 мм 8 зубів - 1020шт. - Комплект коронка по бетону Vitals Master 68x110 мм 8 зубів - 1200шт. - Комплект коронка по бетону Vitals Master 80x110 мм 10 зубів - 816шт. - Свердло по бетону 8.0x120 мм блістер - 500шт.
Митна вартість вказаних товарів була визначена товариством за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару були надані наступні документи:
- декларація митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт № FANG-1-2021 від 28.12.2020 року;
- додаток (специфікація) до договору №2 від 22.01.2021.;
- рахунок - фактура № FС20210201-2 від 04.02.2021; пакувальний лист від 04.02.2021р.,
- прайс-лист від 22.12.2020;
- комерційну пропозицію від 11.01.2021 виробника товару.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці:
- договір міжнародного морського перевезення(фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р;
- заявку №1/54 на перевезення від 22.01.2021;
- коносамент №UTRUST21020124E від 14.02.2021;
- рахунок №L40993 від 15.04.2021;
- акт виконаних робіт від 15.04.2021.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем було направлено електронне повідомлення №1 під 22.04.2021, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактична сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Крім того, відповідачем було додатково витребувані від ТОВ «ПК «ДТЗ» документи: 1)якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
2)транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей пре перевантаження оцінюваної партії товару;
3)виписку з бухгалтерської документації;
4)копію митної декларації країни відправлення;
5)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Позивачем надано відповідь, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів надані відповідачу, отже інших додаткових документів надаватись не будуть.
23.04.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000089/1 відповідно до якого митна вартість оцінюваних товарів, визначена декларантом, скоригована митницею за резервним методом - 2-ґ, відповідно до вимог статті 64 МКУ, а також відмовлено у прийняті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA110150/2021/006297 від 23.04.2021 року зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій, відповідно до розділу X Митного кодексу України. Загальна різниця митних платежів від митної вартості визначеної підприємством та скоригована митницею склала 25405,63грн.
Також судом встановлено, що 03.06.2021р. до ВМО№3 м/п «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби товариством задекларовано товар - бури ТМ VITALS в асортименті та зубила, призначені для пробивання отворів у цегляній кладці або бетоні, а саме: спіралі - 4S; бур 6x110мм -3200шт,; бур 6x160мм -3200шт.;бур 6x210мм -900шт.; бур 8x160мм -900шт.; бур 8х210 -400шт,; бур 8x260мм -400шт.; бур 10x160мм -1200шт.; бур 10x210мм -1000шт.; бур 10x260мм -600шт.; бур 10x310мм -600шт.; бур 10x460мм -200шт.; бур 10x600мм -200шт.; бур 12x210мм -400шт.; бур 12x260мм -150шт.; бур 12x310мм -200шт.; бур 12x400мм - 100шт.; бур 12x460мм -100шт.; бур 14x160мм -200шт.; бур 14x260мм -150шт.; бур 14 хЗЮмм -100шт.; бур 14x460мм -80шт.; бур 14x80,0мм, -100шт,.; бур 1І6Х2Т0ММ -150шт.; бур 16x260мм -100шт.; бур 16x310мм -100шт.; бур '16x460мм -100шт.; бур 16x600мм -100шт.; бур 18x260мм -100шт.; бур 18x460мм -100шт.; бур 20x260мм -60шт.; бур 20 х460мм -60шт.; бур 20x600мм -60шт.; бур 22x460мм -100шт.; бур 22x600мм -50шт.; б ур 22x800мм -40шт.; бур 25x460мм -50шт,; бур 25x600мм -60шт.; бур 25x800мм -15шт . / коронки по бетону серії "Vitals Master", у вигляді пустотілого, кільцевого свердла, составні, з напайною твердосплавною ріжучою частиною (комплект з пілотною направляючою): коронка 65x110мм (8 зубів), свердла для бетону составні, з напайною твердосплавною ріжучою частиною, з циліндричним хвостовиком: свердло 6.0x100мм -500шт.
Митна вартість вказаних товарів була визначена товариством за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством були надані наступні документи:
- декларація митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт № FANG-1-2021 від 28.12.2020.;
- додаток (специфікація) до нього №3 від 16.03.2021.;
- рахунок - фактура № FC20201104-2 від 07.04.2021;
- платіжне доручення №7 від 28.05.2021 про сплату коштів за товар;
- пакувальний лист від 07.04.2021р.;
- комерційну пропозицію від 04.03.2021 виробника товару.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України було надано:
- договір міжнародного морського перевезення (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р;
- заявку №1/59 на перевезення від 16.03.2021;
- коносамент №UTRUST21040130С від 18.04.2021;
- рахунок №L41538 від 02.06.2021;
- акт виконаних робіт від 02.06.2021.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було направлено електронне повідомлення №1 від 03.06.2021 відповідно до якого митницею виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідачем були додатково витребувані від ТОВ “ПК “ДТЗ” наступні документи:
1)транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару;
2)виписку з бухгалтерської документації;
3)копію митної декларації країни відправлення;
4)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом від 03.06.2021 позивач додатково надав прайс-лист виробника від 24.02.2021 р. та повідомив про неможливість надання інших додаткових документів.
04.06.2021 року відповідачем прийнято рішення №UA110150/2021/000108/1, відповідно до якого митна вартість оцінюваних товарів, визначена декларантом, скоригована митницею за резервним методом 2-ґ, відповідно до вимог статті 64 МКУ, а також відмовлено у прийняті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA110150/2021/008694 від 04.06.2021 року зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій, відповідно до розділу X Митного кодексу України Загальна різниця митних платежів від митної вартості визначеної підприємством та скоригована митницею склала 7931,98грн.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 МК України).
В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Правильному застосуванню вказаної норми може сприяти розуміння логіки правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 01.10.2013 р. у справі № 21-354а13.
У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказує далі Верховний Суд України, митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
В постановах від 15.10.2013 р. у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі № 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року зазначає, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.
Аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.
При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Таким чином, у разі виявлення відповідачем розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, останній вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-53а15 витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В даному випадку судом встановлено, що позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.
При цьому, суд відзначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018р. по справі №826/16046/16.
Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та у спірних рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Доводи відповідача стосовно того, що надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару до уваги судом не приймаються.
Так, згідно з міжнародними торговельними правилами «Інкотермс-2010», термін FOB "вільно на борту" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в пойменованому порту відвантаження, або забезпечує надання поставленого таким чином товару.
Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. Продавець зобов'язаний або поставити товар на борт судна, або забезпечити надання поставленого таким чином товару для відвантаження. FOB вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу, якщо такі застосовуються. Однак, продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення, сплачувати імпортні мита або виконувати інші митні формальності при ввезенні.
Вищезазначене кореспондується з умовами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 контракту від 28.12.2020 № FANG -1-2021, відповідно до якого у разі використання сторонами правил Інкотермс FOB контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № FANG -1-2021, враховуючи факт перевезення оцінюваного товару на умовах FOB морським транспортом, ціна витрат на навантаження товару до названого порту відвантаження, а також витрати, пов'язані з митним очищенням товару для цілей експорту, були понесені продавцем та включені до контрактної вартості, відтак не підлягають доказуванню позивачем для цілей визначення митної вартості товару.
Верховний Суд, в постановах від 02.03.18р. по справі № 804/2997/17, від 12.03.19р. по справі №817/604/17 висловив наступний правовий висновок: «Суд апеляційної інстанції вказав, що термін FOB Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими».
«У розумінні "Інкотермс 2010" термін "вартість і фрахт" означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв'язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.
Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.
Таким чином, зазначені митницею витрати на навантаження товару на борт судна не потребують додаткового підтвердження в даних випадках».
Також судом визнані безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 4.2. договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 15.10.2019 №1510/912/2019, замовник сплачує виставлений перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського перевезення (фрахту) вантажів на протязі 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту, тобто, встановлений умовами договорів строк для здійснення оплати не сплинув, тому оплата послуг морського перевезення згідно з рахунком №L40993 від 15.04.2021 (електронна митна декларація №UA110150/2021/00690 від 22.04.2021 року) та рахунком №L41538 від 02.06.2021 (електронна митна декларація №UA110150/2021/008635 від 03.06.2021 року) позивачем не здійснювалася, що унеможливило надання банківських платіжних документів, підтверджуючих її здійснення під час митного оформлення задекларованих товарів.
Щодо посилань відповідача про розбіжності, які унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом, судом встановлено наступне.
Умовами оплати коштів за товар по Специфікації №2 передбачена оплата коштів протягом 90 днів з дати фактичного отримання товарів.
За Специфікацією №3 оплата 1164,73 дол.США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання Специфікації 7752,98 дол.США- протягом 90 днів від дати фактичного отримання товарів.
27.04.2021року платіжним дорученням №6 постачальнику було сплачено 14534 дол. США за товар, поставлений за Специфікаціями №1та №2.
28.05.2021року платіжним дорученням №7 було сплачено 6270.07 дол.США за товар, поставлений за Специфікацією №2 ( 5105,34 USD )та №3 (1164,73 USD).
11.06.2021 р. платіжним дорученням №8 постачальнику було сплачено 7752,98 дол.США за товар поставлений за Специфікацією №3.
Відтак, матеріалами справи підтверджується той факт, що на день декларування товарів за Специфікацією №2 (22.04.2021 р.) оплата не здійснювалась, отже надання позивачем банківського платіжного документу не вбачалося за можливе.
На день декларування другої партії товарів (03.06.2021) митниці разом з електронною митною декларацією було надано платіжне доручення №7.
При цьому, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку, з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Також відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів і митна декларація країни відправлення.
Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит Митниці, якщо надані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Враховуючи наведені норми права та обставини даної справи, суд доходить висновку, що зазначені митницею у рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Також, судом встановлено, що в спірних Рішеннях відповідачем зазначено: митну вартість товару №1 скориговано до рівня митної вартості товару «інструменти для пробивання отворів у цегляній кладці, коронка в зборі», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країна виробництва та відправлення Китай, комерційних умов поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №UA100310/2021/410405 від 21.04.2021 на рівні 3,5807 дол.США/кг.
Митну вартість товару №2 скориговано до рівня митної вартості товару «інструменти змінні для ручного інструменту: зубило, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, призначення, країни походження та відправлення Китай, комерційних умов поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за резервним методом за ЕМД №UA100310/2021/410405 від 21.04.2021 на рівні 3,59 дол.США/кг. (рішення №UA110150/2021/000089/1).
Митну вартість товару №2 скориговано до рівня митної вартості товару «інструменти змінні для ручного інструменту: зубило плоске, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни призначення, країни походження та відправлення Китай, комерційних умов поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за резервним методом за ЕМД №UA100310/2021/412928 від 17.05.2021 на рівні 3,58 дол.США/кг. (рішення №UA110150/2021/000108 /1).
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Згідно оскаржуваних рішень підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, у ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З доказів, наявних в матеріалах справи видно, що позивачем надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно наданих доказів по справі, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.
Подані документи містили числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення транспортом.
Таким чином, з системного аналізу норм законодавства та доказів, що містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову ТОВ «ПК « ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровська митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2021/000089/1 від 23.04.2021 р;
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2021/000108/1 від 04.06.2021 р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (код ЄДРПОУ 42634661) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук