03 грудня 2021 року Справа № 160/24340/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.12.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Новак Артур Михайлович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком в розмірі не нижчому, чим він отримував на момент здійснення перерахунку, починаючи з дня його звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 05.01.2021 року.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суддя приходить до висновку про необхідність його повернення позивачеві, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина 2 статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”).
Рада адвокатів України рішенням від 17 грудня 2012 року №36 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - “Положення”).
Відповідно до пункту 4 Положення, що чинне в частині визначення форми ордера до 01 січня 2022 року, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Так, відповідно до підпункту 15.4. пункту 15 Положення ордер повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Згідно пункту 14 Положення ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Отже законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі “Назва органу, в якому надається правова допомога”.
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19)
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження адвоката на представництво позивача в суді повинні бути підтверджені вірно заповненим оригіналом ордеру, виданим на ведення справи в конкретному суді, заповненим у відповідності до вищенаведеного Положення № 36.
Таким чином, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером, виданим на ведення справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що остання підписана представником позивача адвокатом Новаком Артуром Михайловичем.
На підтвердження повноважень адвоката Новака А.М. до матеріалів позовної заяви додано ордер серії АЕ №1083788, виданий 29.03.2021 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 , у Пенсійному фонду України та його структурних та територіальних підрозділах, будь-яких судах першої та апеляційної інстанції України.
Отже, у поданому ордері відсутня назва органу, в якому надається правова допомога, натомість вказано "у будь-яких судах першої та апеляційної інстанції України", що не відповідає вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Таким чином, до позову додано копію ордера, який не містить обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 36, а отже в розумінні наведених вище приписів законодавства не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво позивача в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, зокрема на підписання від його імені позовної заяви.
Згідно із положеннями п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки до позовної заяви не додано належних документів, які б підтверджували повноваження адвоката Новака Артура Михайловича на представництво саме в Дніпропетровському окружному адміністративному суді інтересів ОСОБА_1 .
За викладених обставин, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна