03 грудня 2021 року Справа № 160/15588/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
Обставини справи: 06.09.2021 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1255к від 30.07.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського районного відділу ГУНП» в частині притягнення начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження (пункт 3 наказу).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області №1255к від 30.07.2021 (пункт 3) за порушення службової дисципліни до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у виді зауваження. Так, 18.05.2021 року до ГУНП в Дніпропетровській області з прокуратури Дніпропетровської області надійшла вказівка Павлоградської окружної прокуратури щодо усунення порушень вимог законодавства України поліцейськими Павлоградського РВП під час здійснення нагляду за особами, яким обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Проведеним службовим розслідуванням встановлено порушення вимог Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України №654 від 13.07.2016, співробітниками Павлоградського РВП, у т.ч. позивачем. Як зазначає позивач, у вказівці, яка була направлена до ГУНП, вказано, що остання відмітка про перевірку начальником відділу превенції ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ, наявна в журналі обліку КНС, датована 08.02.2021, тобто остання перевірка проводилась більше ніж 2,5 місяці тому. В той же час на посаду начальника відділу превенції позивача було призначено наказом №247о/с від 06.07.2021, а з 23.03.2021 по 06.07.2021 тимчасово виконувались обов'язки начальника відділу (накази №138о/с від 22.03.2021 та №204о/с від 24.05.2021). Проте, навіть якщо взяти до уваги факт притягнення до дисциплінарної відповідальності за період тимчасового виконання обов'язків начальника відділу превенції, то однак такі дії відповідача не можуть вважатися виправданими, оскільки прокурором у вказівці зазначений період допущених порушень з 08.02.2021 року, проте Позивач почав виконувати обов'язки начальника лише з 23.03.2021 року. Будь-яких інших осіб, які перебували на посаді начальника відділу до 23.03.2021, а також керівників інших структурних підрозділів, підлеглі яких фігурують в матеріалах службового розслідування, до дисциплінарної відповідальності не притягнуто. Таким чином, позивач наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності вважає незаконним.
Ухвалою суду від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
07.10.2021 року від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необгрунтованими, а доводи, які викладені в позовній заяві є такими, що не відповідають фактичним обставинам справа. Так, з метою повного та всебічного з'ясування обставин можливого порушення окремими поліцейськими Павлоградського РВП ГУНП, вимог Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проведено службове розслідування. З огляду на встановлені порушення вимог чинного законодавства, зокрема працівниками відділу превенції Павлоградського РВН, дисциплінарна комісія ГУНП дійшла висновку про те, що начальник відділу превенції Павлоградського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 у порушення п.2 розділу 4 Інструкції №654 не здійснював належний контроль за роботою підлеглих із виконання ухвал слідчого судді, суду в частині здійснення контролю за їх поведінкою, а також дисциплінарною комісією в ході службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 не здійснював перевірку ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ, що підтверджується відсутністю відповідних відміток. Як встановлено під час проведеного службового розслідування начальник відділу превенції Павлоградського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 неналежним чином виконував покладені на нього завдання, зокрема в частині контролю за роботою підлеглих із виконання ухвал слідчого судді, суду в частині негайного поставлення на облік підозрюваних, обвинувачених, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, здійснення контролю за їх поведінкою та своєчасного зняття з обліку, а також перевірок ведення журналу обліку КНМ. Так, відповідно до копій КНС щодо контролю за особами, які перебувають під домашнім арештом, позивач проставляв відмітки про перевірку зазначених КНС з 25.03.2021 по 23.04.2021. Як зазначає відповідач, остання відмітка про перевірку майором поліції ОСОБА_1 КНС датована 23.04.2021 року. Відтак, з 30.04.2021 року позивач самоусунувся від виконання покладених на нього п.2.1, 2.2, 2.8, 2.11, 2.22 посадової інструкції та п.2 розділу 4 Інструкції №654.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до Витягу з наказу №138 о/с від 22.03.2021 По особовому складу, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про національну поліцію» наказано перемістити (за ініціативою поліцейського) майора поліції ОСОБА_1 (0049952) на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Синельниківського районного управління поліції, звільнивши з посади старшого інспектора-чергового чергової частини відділення №4 того ж управління поліції з 22 березня 2021 року. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» покладено тимчасове виконання обов'язків з 23 березня до 23 травня 2021 року начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 (0049952) посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Синельниківського районного управління поліції.
Згідно Витягу з наказу №204 о/с від 24.05.2021 року По особовому складу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» покладено тимчасове виконання обов'язків з 24 травня до 24 липня 2021 року начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 (0049952) посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Синельниківського районного управління поліції.
Відповідно до Витягу з наказу №247 о/с від 06.07.2021 року По особовому складу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Закону України «Про національну поліцію» наказано перемістити (у порядку просування по службі): майора поліції ОСОБА_1 (0049952) на посаду начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції, звільнивши з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Синельниківського районного управління поліції, з 06 липня 2021 року. Відповідно до статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено від тимчасового виконання службових обов'язків з 06 липня 2021 року начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 (0049952) інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Синельниківського районного управління поліції.
Згідно Наказу від 30.07.2021 року №1255к Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського районного відділу поліції ГУНП, наказано, зокрема:
П.3 - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 №654, що виразилось у не здійсненні контролю за роботою підлеглих та відсутності перевірок ведення журналу обліку контрольно-наглядових справ та формування контрольно-наглядових справ застосувати до начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
З наказом №1255к від 30.07.2021 року ОСОБА_1 ознайомлений під підпис - 03.08.2021 року.
Вважаючи наказ ГУНП в Дніпропетровській області №1255к від 30.07.2021 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як встановлено судом, на адресу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з Павлоградської окружної прокуратури надійшла вказівка про усунення порушень чинного законодавства при здійсненні контролю за поставленими на облік особами, яким обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту №04/63-1017ВИХ-21 від 30.04.2021р.
У вказівці Павлоградської окружної прокуратури №04/63-1017ВИХ-21 від 30.04.2021р. зазначено, що перевіркою встановлені порушення щодо осіб: ОСОБА_2 (ухвалою суду від 20.04.2021р. застосовано запобіжний захід у вигляді арешту на строк до 16.06.2021р., ухвалу суду отримано слідчим в той же день, проте зазначена особа взагалі не поставлена на облік у зв'язку з ненадходженням до відділу превенції копії ухвали слідчого судді, від так на момент проведення перевірки протягом 9 днів за поведінкою ОСОБА_2 контроль не здійснювався); ОСОБА_3 (ухвалою суду від 10.03.2021р. застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, отримано ухвалу слідчим 10.03.2021р., а направлено для виконання лише 11.03.2021р.); ОСОБА_4 (ухвалою суду від 17.03.2021р. застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, отримано ухвалу слідчим 17.03.2021р., а направлено для виконання лише 18.03.2021р.); ОСОБА_5 (ухвалою суду від 17.03.2021р. застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, отримано ухвалу слідчим 17.03.2021р., а направлено для виконання лише 18.03.2021р.).
Так аналізуючи вказівку Павлоградської окружної прокуратури №04/63-1017ВИХ-21 від 30.04.2021р., перевіркою встановлені порушення працівниками Павлоградського РВП Інструкції щодо осіб, до яких обрано запобіжний захід домашній арешт, в період з 10 березня 2021 року до 16 червня 2021 року.
Також зазначено у вказівці, що остання відмітка про перевірку начальником відділу превенції ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ, наявна в журналі обліку КНС, датована 08.02.2021 року, тобто остання перевірка проводилась більше ніж 2,5 місяців тому, що свідчить про порушення вимог п.2 Розділу ІV Інструкції.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч. 1 та ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту, який затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Так, судом встановлено, що на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 03.06.2021 №1191 було призначено проведення службового розслідування щодо недотримання окремими поліцейськими Павлоградського районного відділу поліції ГУНП вимог законодавства України під час здійснення нагляду за особами, яким обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, викладеними у вказівці Павлоградської окружної прокуратури №04/63-1017ВИХ-21 від 30.04.2021р.
Висновком службового розслідування за відомостями викладеними у вказівці Павлоградської окружної прокуратури від 30.07.2021 року, встановлено зокрема наступне:
1) ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 20.04.2021 до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16.06.2021. Зазначена ухвала отримана слідчим слідчого відділу Павлоградського РВН ГУНП лейтенантом поліції Пономарчуком М.В., який у порушення п.4 розділу І Інструкції негайне виконання ухвали суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечив, у зв'язку з чим останній уник перебування під домашнім арештом.
2) аналогічні порушення мали місце при повідомленні про виконання ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 (ухвала суду від 10.03.2021р.), ОСОБА_4 (ухвала суду від 17.03.2021р.), ОСОБА_6 (ухвала суду від 17.03.2021р.) слідчими слідчого відділу Павлоградського РВП ГУНП капітаном поліції Пахомовою Ю.П., старшим лейтенантом поліції Козелецьким Б.О., лейтенантом поліції ОСОБА_7 .
3) Інспектором відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_8 , в порушення вимог пп.4, 5 п.2 розділу ІІІ Інструкції протягом доби не проінформувала слідчих про поставлення на облік ОСОБА_9 (поставлено 11.03.2021, поінформовано 17.03.2021), ОСОБА_3 (поставлено 11.03.2021, поінформовано 29.03.2021), ОСОБА_4 (поставлено 18.03.2021, поінформовано 25.03.2021), ОСОБА_5 (поставлено 18.03.2021, поінформовано 25.03.2021), ОСОБА_10 (поставлено 25.03.2021, повідомлено 25.04.2021), при заповнення анкетних листів на ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не зазначено відомості щодо документів, які посвідчують особу, та не здійснено їх фотографування. У порушення вимог п.3 розділу ІІІ Інструкції листи щодо порушення 29.03.2021 та 09.04.2021 ОСОБА_10 покладених на нього обов'язків (особова справа №100) направлено до Павлоградської окружної прокуратури лише 08.04.2021 та 13.04.2021 відповідно. Письмове інформування щодо порушень ОСОБА_3 (особова справа №96) покладених на нього обов'язків, виявлених 21.04.2021 та 27.04.2021, не здійснено.
4) Дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Павлоградського РВП ГУНП старшим лейтенантом поліції Гайдаленком М.В. у порушення вимог пп.7 п.2 розділу ІІІ Інструкції перевірка ОСОБА_5 , якому згідно ухвали суду заборонено покидати місце проживання з 19.00 до 08.00 проводиться лише у вечірній час.
5) в порушення пп.9 п.2 розділу ІІ виявлено невнесення наявних у особових справах підозрюваних відомостей щодо перевірок проведених 09.04.2021 (особова справа №95 відносно ОСОБА_9 ) та 29.03.2021 і 09.04.2021 (особова справа №100 відносно ОСОБА_10 ).
6) начальник відділу превенції Павлоградського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 у порушення п.2 розділу ІV Інструкції не здійснив контроль за роботою підлеглих із виконання ухвал слідчого суду, суду в частині здійснення контролю за їх поведінкою та перевірку ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ не здійснював, про що відсутні відповідні відмітки.
Враховуючи вищевикладене, Дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області, було запропоновано, відомості, викладені у вказівці Павлоградської окружної прокуратури щодо порушення вимог законодавства України окремими поліцейськими Павлоградського РВП ГУНП під час здійснення нагляду за особами, яким обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вважати такими, що знайшли своє підтвердження, а в діях працівників поліції дисциплінарні проступки вважати встановленими.
Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, наступне.
Поняття службової дисципліни закріплено ст.1 Дисциплінарного Статуту, де зазначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно зі ст.12 Дисциплінарного Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.11 Дисциплінарного Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частинами 1-3 ст.13 Дисциплінарного Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно пункту 5 Висновку дисциплінарної комісії від 30.07.2021р., за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.2 розділу ІV Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 №654, що виразилась у не здійсненні контролю за роботою підлеглих та відсутності перевірок ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ застосувати до начальника відділу превенції Павлоградського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
В обґрунтування свого позову, ОСОБА_1 зазначено, що у вказівці, яка була направлена до ГУНП, вказано, що остання відмітка про перевірку начальником відділу превенції ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ, наявна в журналі обліку КНС, датована 08.02.2021, тобто остання перевірка проводилась більше ніж 2,5 місяці тому. В той же час на посаду начальника відділу превенції позивача було призначено наказом №247о/с від 06.07.2021, а з 23.03.2021 по 06.07.2021 тимчасово виконувались обов'язки начальника відділу (накази №138о/с від 22.03.2021 та №204о/с від 24.05.2021).
Проте, як встановлено судом, згідно висновку дисциплінарної комісії від 30.07.2021 року, працівниками відділу превенції Павлоградського РВП ГУНП здійснювались порушення службової дисципліни, вимог Інструкції №654 в перевіряємий період - 10.03.2021 року по 27.04.2021 року (враховуючи ухвали суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо конкретних осіб).
Позивача було призначено на посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції майора поліції з 23 березня до 23 травня 2021 року відповідно до наказу №138 о/с від 22.03.2021 року.
Враховуючи це, більшість часу періоду, що перевірявся мало місце під час виконання ОСОБА_1 обов'язків начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції майора поліції, та саме в більшій частині цього періоду працівниками відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції були допущені порушення службової дисципліни.
Згідно Посадової інструкції начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 19.05.2021 року, завданнями та обов'язками начальника відділу превенції зокрема є: п.2.1 здійснює контроль за діяльністю сектору дільничних офіцерів поліції, сектору взаємодії з громадами, сектору ювенальної превенції; здійснює керувань та контроль за діяльністю інспекторами (старшими) інспекторами сектору превенції, спрямовує та координує їх діяльність щодо проведення профілактичної роботи на адміністративних дільницях; п.2.7 здійснює контроль за несенням служби працівників відділу превенції; п.2.11 контролює дотримання працівниками відділу превенції дисципліни та законності; п.2.22 контролює та перевіряє ведення працівниками відділу превенції закріплених за ними накопичувальних справ.
Відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 №654, керівники структурних підрозділів органу Національної поліції контролюють роботу підлеглих із виконання ухвал слідчого судді, суду в частині негайного поставлення на облік підозрюваних, обвинувачених, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, здійснення контролю за їх поведінкою та своєчасного зняття з обліку. З цією метою ними не рідше одного разу на тиждень перевіряється ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ, про що проставляється відповідна відмітка із зазначенням дати та особистим підписом.
Відповідно п. 6, 7, ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Таким чином, виходячи із обов'язків, які покладені на начальника відділу превенції, ОСОБА_1 було допущено порушення службової дисципліни щодо не здійснення контролю за роботою підлеглих.
Щодо твердження позивача «навіть якщо взяти до уваги факт притягнення до дисциплінарної відповідальності за період тимчасового виконання обов'язків начальника відділу превенції, то однак такі дії відповідача не можуть вважатися виправданими, оскільки прокурором у вказівці зазначений період допущених порушень з 08.02.2021 року, проте Позивач почав виконувати обов'язки начальника лише з 23.03.2021 року», то воно судом не приймається до уваги, зважаючи на таке.
У вказівці Павлоградської окружної прокуратури №04/63-1017ВИХ-21 від 30.04.2021р. зазначено наступне: «Однак перевіркою встановлено, що остання відмітка про перевірку начальником відділу превенції ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ, наявна в журналі обліку КНС, датована 08.02.2021, тобто остання перевірка проводилась більше ніж 2.5 місяці тому, що свідчить про порушення вимог п.2 розділу ІV Інструкції».
Однак, аналізуючи дану вказівку, суд дійшов висновку, що вище зазначене формулювання у ній є по своїй суті лише констатацією факту, що остання відмітка про перевірку начальником відділу превенції ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ датована 08.02.2021р. Вказане, не свідчить про те, що прокурором у вказівці зазначено період допущених порушень з 08.02.2021 року. Період порушень у вказівці описано в частині зазначення порушень щодо кожної з осіб до якої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту згідно ухвал слідчого судді.
Також, суд, вважає за необхідне зазначити, що існування у нормах Дисциплінарного статуту Національної поліції України такого інституту як «відповідальність керівників за дотримання підлеглими службової дисципліни» є тим заходом, який направлений на забезпечення здійснення керівниками поліції реальних та ефективних дій щодо недопущення (попередження) вчинення дисциплінарних проступків з боку підлеглих, зокрема, таких, що підривають авторитет органів поліції в очах громадян та суспільства в цілому, а також є дієвим механізмом у запобіганні порушень підлеглими норм законодавства, у тому числі які передбачають кримінальну та адміністративну відповідальність за корупційні діяння.
Отже, дослідивши матеріали службового розслідування, судом встановлено, що відомості, викладені у вказівці Павлоградської окружної прокуратури щодо порушення вимог законодавства України окремими поліцейськими Павлоградського РВП ГУНП під час здійснення нагляду за особами, яким обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, є підтвердженими, а в діях працівників поліції дисциплінарні проступки є встановленими, а начальник відділу превенції Павлоградського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 у порушення п.2 розділу ІV Інструкції не здійснив контроль за роботою підлеглих із виконання ухвал слідчого суду, суду в частині здійснення контролю за їх поведінкою. А від так, застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді зауваження є співмірним з його порушенням службової дисципліни.
Окрім того, на переконання суду, отримавши повноваження начальника відділу превенції, позивач, з'ясувавши, що остання відмітка про перевірку начальником відділу превенції ведення журналу обліку КНС та формування контрольно-наглядових справ датована 08.02.2021р., в межах наданих йому повноважень міг доручити усунення зазначеного порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного наказу № 1255к від 30.07.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського районного відділу ГУНП» в частині притягнення начальника відділу превенції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження (пункт 3 наказу), відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому оскаржувані накази є правомірними та скасуванню не підлягають.
Отже, в задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Д.В. Сидоренко