03 грудня 2021 року Справа №160/8808/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/8808/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) перебувала адміністративна справа №160/8808/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
17.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/8808/20, в якій просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі №160/8808/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду звіт про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі №160/8808/20 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду;
- у разі невиконання судового рішення або ненадання звіту про його виконання накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що станом на 16.11.2021 року виконавче провадження №63784640 було завершено, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі №160/8808/20 в частині виплати доплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.10.2020 року в розмірі 77241,50 грн. не виконано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 року призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/8808/20 в порядку письмового провадження.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Оскільки в матеріалах справи наявна офіційна електронна адреса учасників справи, судове повідомлення про розгляд заяви здійснено шляхом направлення копії ухвали від 26.11.2021 року на електронні адреси сторін.
29.11.2021 року від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області на офіційну електронну адресу суду надійшло підтвердження отримання ухвали суду.
Відповідачем не надано до суду пояснень або заперечень в обґрунтування заявленої правової позиції.
Дослідивши матеріали заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №160/8808/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-УІІІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХIІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, починаючи з 01 січня 2016 року з врахуванням проведених раніше виплат:
- в іншій частині вимог позову відмовлено;
- в порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №160/8808/20 набрало законної сили 03.10.2020 року.
Судом були складені виконавчі листи з визначенням боржником Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та видано позивачу.
22.01.2021 року представником позивача було подано адвокатський запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010311- 8/13921 від 29.01.2021 було повідомлено, що на виконання рішення суду у справі №160/8808/20 Головним управлінням було здійснено перерахунок пенсію ОСОБА_1 в основному розмірі пенсії 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених виплат. Головне управління зазначило, що доплату за період з 01.01.2016 по 31.10.2021, яка складає 77241, 50 грн буде здійснено після виділення додаткових коштів.
Окрім цього, представником позивача було подано заяву до Відділу примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про примусове виконання рішення суду разом із виконавчим листом №160/8808/20 від 09.11.2020 року.
07.12.2020 року за результатами розгляду цієї заяви було відкрито виконавче провадження №63784640.
30.03.2021 року представником позивача було подано адвокатський запит до Відділу примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про те, які дії були вчинені у виконавчому провадженні №63784640 та чи було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі №160/8808/20 у повному обсязі.
Листом 08.04.2021 року №02133/8011 Відділом примусового виконання рішень мене було повідомлено про те, що на адресу відділу надійшло повідомлення від Головного управління Пенсійною фонду України в Дніпропетровській області, в якому зазначалось, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі №160/8808/20 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак у зв'язку з тим, що бюджетні асигнування Пенсійного фонду України на виплату рішень суду на поточний рік не переглянуті, доплата ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.10 2020 в розмірі 77241,50 буде здійснено після виділення додаткових коштів.
Зазначалось, що постановою від 08.04.2021 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання та про вчинення в подальшому державним виконавцем заходів згідно з вимог чинного законодавства.
Позивач зазначає, що рішення суду не виконано, що стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов'язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб'єкту владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частин 1 та 2статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що 07.12.2020 року за результатами розгляду заяви позивача було відкрито виконавче провадження №63784640 Відділом примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області.
Листом від 08.04.2021 року №02133/8011 Відділом примусового виконання рішень мене було повідомлено про те, що на адресу відділу надійшло повідомлення від Головного управління Пенсійною фонду України в Дніпропетровській області, в якому зазначалось, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі №160/8808/20 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак у зв'язку з тим, що бюджетні асигнування Пенсійного фонду України на виплату рішень суду на поточний рік не переглянуті, доплата ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.10 2020 в розмірі 77241,50 буде здійснено після виділення додаткових коштів.
Зазначалось, що постановою від 08.04.2021 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання та про вчинення в подальшому державним виконавцем заходів згідно з вимог чинного законодавства.
Суду не надано доказів, що виконавче провадження №63784640 станом на день звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю закінчене. Вказаного судом не встановлено з листа від 08.04.2021 року №02133/8011 Відділу примусового виконання рішень мене було повідомлено про те, що на адресу відділу надійшло повідомлення від Головного управління Пенсійною фонду України в Дніпропетровській області.
Відтак, станом на день подання позивачем заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату. Поданими до суду документами не спростовано наведеного.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі, у зв'язку з передчасністю звернення заявника з відповідним клопотанням.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Як наслідок, не підлягає задоволенню вимога про накладення штрафу за наслідками розгляду звіту, як передчасно заявлена.
На підставі викладеного та керуючись ст. 243, 248, 382 КАС України суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/8808/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова