01 грудня 2021 року Справа № 160/17660/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.09.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі № 0400-010604-8/122634 від 15.09.2021 року про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 34 489,00 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34 489,00 грн., згідно з квитанцією.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області безпідставно відмовлено у задоволенні її заяви щодо сформування та подання до органу державної казначейської служби відповідного подання про повернення сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (житла) вперше, у зв'язку з чим вона звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 160/17660/21. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22.10.2021 року та 23.10.2021 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано копію ухвали суду про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується розписками про отримання.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом на подання відзиву не скористалося та відзив на позовну заяву не надало.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.07.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , у відповідності до якого позивач набула у власність квартиру за 3 448 900 грн.
Позивачем до Державного бюджету сплачено збір з операції придбання нерухомого майна в розмірі 1 відсоток вартості майна в сумі 34 489 грн., що підтверджується квитанцією від 21.07.2021 року, наявною в матеріалах справи.
08.09.2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про сформування подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в сумі 34 489 грн., згідно квитанції від 21.07.2021 року.
15.09.2021 року листом №0400-010604-8/122634 пенсійним органом повідомлено позивача про відсутність підстав для складання подання на повернення збору з операції придбання купівлі-продажу нерухомого майна.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-22 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами підпункту г пункту 15-2 Порядку № 1740 визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Однак, наявність такої пільги має бути підтверджена документами, передбаченими підпунктом г пункту 15-2 Порядку № 1740, а саме: відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду (довідки з місць проживання (після 1992 року).
В даному випадку, судом встановлено, що при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операці купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 було подано не всі документи, передбачені підпунктом г пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження придбання житла вперше, а було надано виключно договір купівлі-продажу та квитанцію про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, позивачем при зверненні до відповідача не було дотримано вимог Порядку №1740 щодо подання повного пакету документів.
З огляду на викладене, відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про зобов'язання сформувати та видати подання про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34 489 грн.
Суд також зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлена права повторно звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34 489 грн., із наданням повного пакету документів.
Крім того, позивачем і до суду не надано докази невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду та повні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Доводи позивача про те, що саме пенсійний орган має доводити правомірності відмови, суд вважає помилковими, оскільки норми Порядку №1740 не передбачають обов'язку пенсійного органу збирати інформацію щодо платника податку, а питання повернення коштів вирішується відповідно до приписів Порядку №1740 та з урахуванням поданих документів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача права на пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, передбачені нормами чинного законодавства, зокрема, Порядком № 1740, зокрема як особи, що придбаває житло вперше.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська