16 листопада 2021 року Справа № 160/14252/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 липня 2021 року №2916014/43360236, яким комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовила в реєстрації податкової накладної №1 від 04 червня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 серпня 2021 року №2963003/43360236, яким комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовила в реєстрації податкової накладної №1 від 31 липня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №15776 від 20 травня 2021 року, видане комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 4 червня 2021 року датою їх подання на реєстрацію - 16 червня 2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31 липня 2021 року датою їх подання на реєстрацію 02 серпня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення від 20.05.2021 року №15776 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність позивача п.8 критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав. Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, а відтак має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме бути обґрунтованими та вмотивованими, тобто повинно містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття. Однак, оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає. Так, в оскаржуваному рішенні вказано, що Комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 прийнято рішення: відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з наявністю у структурного підрозділу податкової інформації, стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій, проте, якої саме податкової інформації, відповідачем не зазначено як й не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких зафіксовані такі операції. Отже, прийняте відповідачем рішення необґрунтоване, безпідставне, не містить конкретних об'єктивних фактів, на підставі яких його ухвалено, а тому є протиправним. Разом з цим вказує, що відмовляючи у реєстрації спірних податкових накладних, контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких були складені та направлені для реєстрації податкові накладні. Позивач вважає, що у відповідача немає жодних правових підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а тому оскаржувані рішення є безпідставними, необ'єктивними та такими, що не підтверджується жодними належними і допустимими доказами. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14252/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
На виконання вимог вказаної ухвали 23.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. На розгляд Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкову інформацію по ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ", яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" протягом 2021 року формує власний податковий кредит за рахунок придбання товарів/послуг: підйомна платформа, ремонтно-будівельні роботи за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська, 33А, монтаж воріт секційних, ворота секційні підйомні, комплект/автоматиз. Промислових воріт у ТОВ «Акрісо» (42746773), яке в свою чергу формує власний податковий кредит за рахунок придбання послуг по ремонтно-будівельним роботам за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська, 33А у ТОВ «УКРАВЕСТ» (31090597), яке внесено до переліку ризикових 15.03.2021 року. Також, ТОВ «Акрісо» формує власний податковий кредит за рахунок придбання послуг по ремонтно-будівельним роботам за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська 33А у ТОВ «Днепрстаф проект» (42226962), яке в свою чергу формує власний податковий кредит за рахунок придбання покриття з ПВХ, ламінованої підлоги, світильників, у імпортерів різноманітного товару (туфлі чоловічі, туфлі жіночі, фарби та лаки на основі акрила, дитячі гігієнічні підгузки, риполіфосфат натрію, кришки металічні, плівки з пластмаси, свічки, коляски дитячі, полотно трикотажне ворсове, машини електромеханічні побутові, насоси для рідин, одяг, новий та інше). Також, проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що протягом 2021 року ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" придбано різноманітний товар, який потребує зберігання, але відсутня інформація щодо складських приміщень. Окрім цього встановлено, що керівник Скавронський М.А. рахується ще на 6 СГ інших областей України. Таким чином, відповідач вважає, що доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" до критеріїв ризиковості платника податку на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов'язку підприємствами реального сектору економіки. Також слід відмітити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.
Разом з цим зазначає, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 29.07.2021 року №2916014/43360236, від 09.08.2021 року №2963003/43360236, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 04.06.2021 року №1, від 31.07.2021 року №1, також є правомірними та законними, з огляду на ненадання платником податків всіх необхідних первинних документів для реєстрації спірних податкових накладних після зупинення контролюючим органом їх реєстрації. Додаткова інформація: не надано акт надання послуг оренди приміщення за червень 2021 року та регістри бухобліку; не надано акт прийому-передачі в оренду будівлі, який є невід'ємною частиною Договору, що передбачено умовами Договору (п.3.1 Договору). Відповідач наголошує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. При цьому, у платника податків є обов'язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документів, які повинні відповідати вимогам п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV. Стверджує, що позовні вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкові накладні слід розцінювати як вимоги про втручання в дискреційні повноваження ДПС України. З огляду на вищевикладене, податковий орган вважає, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позиція ДПС України з приводу заявлених позовних вимог, викладена у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 23.09.2021 року, згідно якого ДПС України просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке. Оскаржувані рішення Комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованими та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Також, зазначено, що згідно пункту 20 Порядку №1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Виходячи зі змісту вказаної норми, встановлюється, що контролюючий орган зобов'язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили. При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, а тому не може бути проведена судом. Тому, зобов'язуючи ДПС України зареєструвати податкові накладні, суд фактично бере на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийняття рішення про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.
23.09.2021 року на адресу суду засобами електронного зв'язку, з наступним наданням через канцелярію суду 01.10.2021 року надійшла від позивача відповідь на відзиви, в якій приведені доводи, аналогічні за змістом змісту позовної заяви, однак позивач звертає увагу суду на те, що податкові накладні, в реєстрації яких в ЄРПН відмовлено, були складені позивачем та направлені на реєстрацію в ЄРПН 04 червня та 31 липня 2021 року, а рішення про відповідність критеріям ризиковості видане 20 травня 2021 року, тобто набагато раніше дати отримання на реєстрацію податкової накладної від 04 червня 2021 року. Тобто, при прийнятті рішення про відповідність критеріям ризиковості відповідач-1 порушив встановлений нормативними актами алгоритм прийняття такого рішення, що є вже підставою для його скасування. Також звертає увагу, що пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). Згідно з Додатком №1 до Порядку №1165 пунктом 8 (який і зазначений в рішенні про відповідність критеріям ризиковості) до критеріїв ризиковості відноситься «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Тобто, контролюючий орган повинен здійснювати оцінку, на предмет ризиковості, безпосередньо операції, яка зазначена в податкових накладних, які подані платником податку на реєстрацію в ЄРПН. Як слідує з доданих до позовної заяви доказів, операції між позивачем та ТОВ «Акрісо», не стосуються операцій, зазначених в податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію в ЄРПН. Операції, зазначені в податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію, стосуються виключно орендних операцій між позивачем та ТОВ «Сінево Схід». Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", територіальні органи Державної податкової служби як юридичні особи публічного права ліквідовано, їх права та обов'язки перейшли до Державної податкової служби та її територіальних органів у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом ДПС України від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
У свою чергу, відповідно до наказу Державної податкової служби України №755 від 24.12.2020, з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС України №529 від 30.09.2020, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що є підстави для заміни відповідача-1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а тому, у відповідності до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допускає заміну відповідача-1 у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" (код ЄДРПОУ 43360236) зареєстровано, як юридична особа 21.11.2019 року про що внесений запис № 12241020000092752. На обліку в органах державної податкової служби перебуває з 21.11.2019 року, та є платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.
Основним видом діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), що підтверджується матеріалами справи.
20.05.2021 року Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №15776 про відповідність платника податку ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" критеріям ризиковості платника податку.
Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій.
04.06.2021 року позивачем на адресу ТОВ «СІНЕВО СХІД» складено податкову накладну №1 на загальну суму 496 320,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 82 720,00 грн.) та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 16.06.2021 року за реєстраційним номером 9161828465 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення стало те, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, додатково повідомлено, що показник: D=.0000%, P=0.
На виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній від 04.06.2021 №1 разом з відповідними поясненнями та копіями документів.
Подання позивачем вказаних пояснень з додатками (у кількості 7 додатків) підтверджується повідомленням до контролюючого органу від 26.07.2021 року №1.
29.07.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №2916014/43360236 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2021 №1, у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В графі додаткова інформація зазначено: не надано акт надання послуг оренди приміщення за червень 2021 року та регістри бухобліку.
31.07.2021 року позивачем на адресу ТОВ «СІНЕВО СХІД» складено податкову накладну №1 на загальну суму 496 320,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 82 720,00 грн.) та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 03.08.2021 року за реєстраційним номером 9216069978 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення стало те, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, додатково повідомлено, що показник: D=.0000%, P=0.
На виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній від 31.07.2021 №1 разом з відповідними поясненнями та копіями документів.
Подання позивачем вказаних пояснень з додатками (у кількості 6 додатків) підтверджується повідомленням до контролюючого органу від 05.08.2021 року №2.
09.08.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №2963003/43360236 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2021 №1, у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В графі додаткова інформація зазначено: не надано акт прийому-передачі в оренду будівлі, який є невід'ємною частиною Договору, що передбачено умовами Договору (п.3.1 Договору).
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), який набрав чинності з 1 лютого 2020 року.
Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або ”б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а” або ”б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п.5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, у Додатку №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, згідно з якими:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Так, Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно додатку 4 Порядку №1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Як встановлено судом, 20.05.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, прийнято рішення №15776 про відповідність ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток №1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Натомість, у рядку «податкова інформація» в оскаржуваному рішенні зазначено - наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд неодноразово вказував, що при вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (постанова від 16.12.2020 у справі №340/474/20, постанова від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, постанова від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 тощо).
Дослідивши зміст оскаржуваного рішення, судом встановлено, що останнє не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». В рядку «податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Між тим, Верховним Судом в постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 зазначено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов'язок доказування, покладений на суб'єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України.
На підтвердження обставин, що зумовили прийняття спірного рішення, відповідачем надано до суду податкову інформацію по ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ", яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що протягом 2021 року ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" формує власний податковий кредит за рахунок придбання товарів/послуг: підйомна платформа, ремонтно-будівельні роботи за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська, 33А, монтаж воріт секційних, ворота секційні підйомні, комплект/автоматиз. промислових воріт у ТОВ «Акрісо» (42746773), яке в свою чергу формує власний податковий кредит за рахунок придбання послуг по ремонтно-будівельним роботам за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська, 33А у ТОВ «УКРАВЕСТ» (31090597), яке внесено до переліку ризикових 15.03.2021 року. Також, ТОВ «Акрісо» формує власний податковий кредит за рахунок придбання послуг по ремонтно-будівельним роботам за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська 33А у ТОВ «Днепрстаф проект» (42226962) (виключено з переліку ризикових 17.03.2021 року), яке в свою чергу формує власний податковий кредит за рахунок придбання покриття з ПВХ, ламінованої підлоги, світильників, у імпортерів різноманітного товару (туфлі чоловічі, туфлі жіночі, фарби та лаки на основі акрила, дитячі гігієнічні підгузки, риполіфосфат натрію, кришки металічні, плівки з пластмаси, свічки, коляски дитячі, полотно трикотажне ворсове, машини електромеханічні побутові, насоси для рідин, одяг, новий та інше). Враховуючи вищевикладене, не прослідковується реальність даних послуг та сума ризикового податкового кредиту складає 892,3 тис.грн. або 64,23%.
Також, проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що протягом 2021 року ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" придбано різноманітний товар, який потребує зберігання, але відсутня інформація щодо складських приміщень. Окрім цього встановлено, що керівник Скавронський М.А. рахується ще на 6 СГ інших областей України.
Суд критично оцінює зазначену податкову інформацію як таку, що може бути підставою для висновку про ризиковість платника податку, виходячи з такого.
Приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, контролюючий орган має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, відповідачем не надано жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття.
Зі змісту наданої доповідної записки Лівобережного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області слідує, що згідно аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" протягом 2021 року сформувало власний податковий кредит за рахунок придбання товарів/послуг: підйомна платформа, ремонтно-будівельні роботи за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська, 33А, монтаж воріт секційних, ворота секційні підйомні, комплект/автоматиз. промислових воріт у ТОВ «Акрісо» (42746773), яке в свою чергу формує власний податковий кредит за рахунок придбання послуг по ремонтно-будівельним роботам за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська, 33А у ТОВ «УКРАВЕСТ» (31090597), яке внесено до переліку ризикових 15.03.2021 року. Також, ТОВ «Акрісо» формує власний податковий кредит за рахунок придбання послуг по ремонтно-будівельним роботам за адресою м.Дніпро, вул.Решетилівська 33А у ТОВ «Днепрстаф проект» (42226962) (виключено з переліку ризикових 17.03.2021 року), яке в свою чергу формує власний податковий кредит за рахунок придбання покриття з ПВХ, ламінованої підлоги, світильників, у імпортерів різноманітного товару (туфлі чоловічі, туфлі жіночі, фарби та лаки на основі акрила, дитячі гігієнічні підгузки, риполіфосфат натрію, кришки металічні, плівки з пластмаси, свічки, коляски дитячі, полотно трикотажне ворсове, машини електромеханічні побутові, насоси для рідин, одяг, новий та інше). Враховуючи вищевикладене, не прослідковується реальність даних послуг та сума ризикового податкового кредиту складає 892,3 тис.грн. або 64,23%.
Також, згідно аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН слідує, що протягом 2021 року ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" придбано різноманітний товар, який потребує зберігання, але відсутня інформація щодо складських приміщень. Окрім цього, керівник Скавронський М.А. рахується ще на 6 СГ інших областей України.
Таким чином, зі змісту доповідної записки, також не вбачається, яка ризикова операція та по якій податковій накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податку, в порушення змісту пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Більш того, суд звертає увагу на те, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, суд вважає неспроможним аргументом. Оскільки, поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
Отже, зазначені доводи контролюючого органу наразі є необґрунтованими та безпідставними та, відповідно, не можуть слугувати підставою для віднесення платника податку до ризикових.
Окремо слід зазначити, що вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Зі змісту оскаржуваних рішень слідує, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Рішення 20.05.2021 року №15776 прийнято, у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення від 20.05.2021 року №15776 не відповідає критерію обґрунтованості та вмотивованості, оскільки відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» та прийнято без дотримання вимог чинного законодавства, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.
Разом з цим, слід зазначити, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача суд, з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до приписів Порядку №1165 та задовольнити позовні вимоги у цій частині, враховуючи, що положеннями Порядку зупинення реєстрації №1165 прямо передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень щодо зупинення реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з п.10 та п.11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що податковий орган зобов'язаний зазначити в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості платника податку з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов'язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено вище, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена у зв'язку із тим, що «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.06.2021 №1 та від 31.07.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонують надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник D=.0000%, P=0.
Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку встановлено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Разом з цим, суд звертає увагу, що у квитанціях не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкових накладних Підприємства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність платника податку критерію ризиковості платника податку.
При цьому, у квитанціях відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Зокрема відповідачі не довели, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих ТОВ «СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ» для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.
Вказане свідчить, що рішення відповідача-1 щодо зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ» від 04.06.2021 №1 та від 31.07.2021 №1 не відповідають вимогам законодавства та є протиправними.
Відповідно до пп.201.16.4 п.201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної .
Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її фактичного надходження.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом цієї справи, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як, видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 6 810,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 383 від 03.08.2021 року та № 384 від 03.08.2021 року, а також квитанцією № N1BM93646M від 10.08.2021 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 6 810,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 30 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, 03.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" та Адвокатом Мельник Миколою Миколайовичем укладено Договір про надання правової допомоги. Предметом вказаного договору, у відповідності до п.1.1. є надання правової допомоги КЛІЄНТУ у питанні судового оскарження (1) Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №15776 від 20 травня 2021 року; (2) Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04 червня 2021 року в ЄРПН; (3) Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31 липня 2021 року в ЄРПН, а саме: Підготовка та подання позову (позовів) до суду: збір та аналіз доказів; вироблення правової позиції; надання консультації щодо розміру та порядку сплати судового збору; підготовка позовної (позовних) заяви (заяв) та матеріалів для подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду; подання позовної (позовних) заяви (заяв) та матеріалів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Представництво інтересів КЛІЄНТА в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Представництво інтересів КЛІЄНТА в Третьому апеляційному адміністративному суді.
У відповідності до п.1.2. Договору, АДВОКАТ, при наданні правової допомоги, наділяється КЛІЄНТОМ наступними правами: подавати до суду позов (позови); подавати апеляційні скарги; знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги; одержувати копії судових рішень; брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу; користуватися іншими процесуальними правами, наданими законом, засвідчувати своїм підписом копії документів, що подаються в суд, а також підписувати від імені КЛІЄНТА позовну (позовні) заву (заяви), апеляційну (апеляційні) скаргу (скарги), клопотання, заяви, відповідь на відзив, відзив на апеляційну скаргу, та інші види процесуальних документів потреба в яких може виникнути при наданні правової допомоги. При наданні правової допомоги Адвокат не має обмежень у повноваженнях.
Згідно з п.4.1. Договору, за погодженням Сторін гонорар АДВОКАТА по цій Угоді розраховується виходячи з фактичного часу, потраченого АДВОКАТОМ на надання правової допомоги та погодинної ставки в розмірі 1000,00 гривень. Попередньо за правову допомогу передбачену підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 статті 1 цієї Угоди гонорар становить 30 000,00 (Тридцять тисяч) гривень; За правову допомогу передбачену підпунктами 1.1.2 та 1.1.3 пункту 1.1 статті 1 цієї Угоди: 4000,00 (Чотири тисячі) гривень за участь у кожному судовому засіданні. Гонорар включає час на дорогу до суду та з суду.
Оплата гонорару здійснюється наступним чином: гонорар, передбачений підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Цієї Угоди, сплачується КЛІЄНТОМ до 20 серпня 2021 року; гонорар, передбачений підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Цієї Угоди, сплачується КЛІЄНТОМ протягом семи днів після кожного судового засідання. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу на поточний рахунок АДВОКАТА. Призначення платежу: «За правову допомогу адвоката згідно з Договором від 03 серпня 2021 року» (п.4.2. Договору).
Згідно опису наданих послуг виконаних адвокатом за договором від 03.08.2021 року про надання правової допомоги, адвокатом надані наступні послуги:
1. Збір доказів, які обґрунтовують позовні вимоги - 2 год., вартість послуги склала 2000 грн.
2. Аналіз судової практики та вироблення правової позиції - 3,5 год., вартість послуги склала 3 500 грн.
3. Надання консультації щодо розміру та порядку сплати судового збору - 0,5 год., вартість послуги склала 500,00 грн.
3. Підготовка позовної заяви - 16,5 год., вартість послуги склала 16 500,00 грн.
4. Подача позову до суду шляхом поштового відправлення - 0,5 год., вартість послуги склала 500,00 грн.
5. Аналіз відзивів відповідачів на позовну заяву; підготовка відповіді на відзиви відповідачів - 7 год., вартість послуг склала 7 000,00 грн.
Всього 30 000,00 грн.
Оплата ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" послуг, що надані Адвокатом Мельник М.М. в сумі 30 000,00 грн., підтверджується платіжним дорученням №426 від 09.09.2021 року (міститься в матеріалах справи).
Відповідачем подані додаткові пояснення щодо витрат на правничу допомогу, згідно яких, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить суд відмовити представнику ТОВ "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю, посилається на те, що представником позивача не надано суду достатніх доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт, їх вартості. Крім того, вказує, що справа є типовою.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні, без проведення судового засідання) та заперечення відповідача, викладені у додаткових поясненнях, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 30 000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо ознайомлення з пакетом документів клієнта для підготовки позову, ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору, робота з доказами, які підтверджують факти, викладені в позовній заяві, робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень, правка та друкування позовної заяви з додатками, адміністративні питання пов'язані з підготовкою та подачею позовної заяви до суду, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому, суд дійшов висновку, про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., що становить вартість послуг із складання та направлення до суду позовної заяви, а також, складання відповіді на відзив.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 242-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" (вул.Решетилівська, 33 А, м.Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 43360236) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 липня 2021 року №2916014/43360236, яким комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовила в реєстрації податкової накладної №1 від 04 червня 2021 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 серпня 2021 року №2963003/43360236, яким комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовила в реєстрації податкової накладної №1 від 31 липня 2021 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №15776 від 20 травня 2021 року, видане комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 4 червня 2021 року датою її подання на реєстрацію - 16 червня 2021 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31 липня 2021 року датою її подання на реєстрацію - 02 серпня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" (вул.Решетилівська, 33 А, м.Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 43360236) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" (вул. Решетилівська, 33 А, м. Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 43360236) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,00 грн. (три тисячі чотириста п'ять гривень) та витрат на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА НЕРУХОМІСТЬ" (вул. Решетилівська, 33 А, м. Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 43360236) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,00 грн. (три тисячі чотириста п'ять гривень) та витрат на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у порядку та в строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева