08 жовтня 2021 року Справа № 160/13153/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області у призначенні з 13.04.2021 року незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» його пенсії, яка оформлена листом від 20.05.2021 року «Про розгляд звернення», додатком до якого є рішення від 16.04.2021 року №222550008286 «Про відмову у призначенні пенсії» та зобов'язати відповідача зарахувати йому період участі з 01.06.2014 року по 05.11.2014 року в антитерористичній операції на території Донецької області до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі та доходи (заробітну плату), отримані при проходженні військової служби у період з квітня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 87 880,72 грн.;
- зобов'язати відповідача з 13.04.2021 року призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) відповідно до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати відповідача при розрахунку розміру пенсії виключити періоди заробітної плати з лютого 2006 року по грудень 2008 року.
В обґрунтування заявлених позовних позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте отримав відмову через відсутність достатнього стажу для призначення такої пенсії. Відмова у не зарахуванні йому часу проходження служби, де він брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах - один місяць служби за три, тобто в одинарному розмірі, а не в потрійному та не призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та до Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р. “Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років”, безпідставна. Крім того, відповідачем протиправно відмовлено при розрахунку розміру його пенсії виключити періоди заробітної плати з лютого 2006 року по грудень 2008 року, а тому позивач був змушений звернутися до суду зданим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 07.09.2021 року відповідачем було подано відзив на позов, в якому зазначено, що позивач дійсно звернувся з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до довідки ВЧ А1302 №280/ФЕС від 23.02.2021 р. позивачу за час проходження військової служби були нараховані суми грошового забезпечення за період з травня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 48633,48 грн. Суми грошового забезпечення, які отримував позивач, у зв'язку з проходженням військової служби, за період з травня 2014 року по березень 2015 року були враховані при обчисленні йому пенсії. Проте, за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, які наявні в матеріалах пенсійної справи (форма ОК-5), інформація про сплату внесків ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" за періоди з 01 травня 2014 р. по 31 липня 2014 р. та з 01 жовтня 2014 р. по 31 березня 2015 р. відсутня. Крім того, зарахувати весь період проходження військової служби при частковій мобілізації немає законних підстав, оскільки це суперечить наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, на який посилається позивач. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
17.09.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що на час призову за мобілізацією для участі в антитерористичній операції він працював у ПАТ «КЗРК» підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування з повним робочим днем на підземних роботах. Стаж роботи електрогазозварником та електрослюсарем на підземних роботах зараховується до пільгового стажу роботу, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно з ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Крім того, у заяві від 13.04.2021 р. про призначення пенсії він скористався своїм правом, передбаченим ст.40 Законом №1058 та зазначив період страхового стажу, який бажає виключити при підрахунку заробітної плати для призначення йому пенсії. Таким чином, позивач просив суд позов задовольнити повністю з викладених у ньому підстав.
Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву на адресу суду до теперішнього часу не скористався.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.07.2015 року.
13.04.2021 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через портал електронних послуг звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» разом з відповідним документами. У заяві про призначення пенсії позивач просив виключити з періоду, за який розраховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період страхового стажу з лютого 2006 року по грудень 2008 року.
Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 16.04.2021року №222550008286 зазначило, що пенсійний вік визначений ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних та відкритих гірничих роботах мають право на пенсію незалежно від віку. Вік позивача 44 роки. Його страховий стаж становить 29 років, з урахуванням кратності 51 рік 11 місяців 24 дні. Необхідний пільговий стаж роботи працівником, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників становить 25 років. Пільговий стаж особи становить 23 роки 10 місяців.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Так, спірним в межах даної справи є застосування положень Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. №530 і зарахування періодів військової служби позивача до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах.
Згідно з ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Згідно з абз.2 ст.8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Так, Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/2607 відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 даного Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, постановою КМУ від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 по справі №348/347/17.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
З матеріалів справи видно, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 позивач працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах:
- з 01.09.1991 року по 05.04.1994 року він проходив навчання в професійно-технічному училищі №8;
- з 25.04.1994 року по 02.12.1994 року він працював електрогазозварником в управлінні «Спецмонтажсантехстрой»;
- з 12.12.1994 року по 29.11.1996 року він проходив військову службу у Збройних силах;
- з 10.02.1997 року по 07.10.1998 року він працював у шахті «Батьківщина» ПАТ «КЗРК» підземним електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах.
- з 08.10.1998 року по 12.04.2021 року він працював у ПАТ «КЗРК» підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування з повним робочим днем на підземних роботах. На даній посаді позивач продовжує працювати й на теперішній час.
Відповідно до записів військового квитка з 13.04.2014 року по 02.04.2015 рік позивач був призваний на військову службу за мобілізацією. З 01.06.2014 року по 05.11.2014 року позивач брав участь в антитерористичній операції.
Довідкою від 05.12.2014 року №3420 МОУ підтверджується, що позивач у період з 01.06.2014 року по 05.11.2014 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області.
Таким чином, в зазначений період позивач приймав участь у бойових діях у складі діючої армії, а отже на позивача розповсюджується дія наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р.
Згідно з листом відповідача від 20.05.2021 р. №16739-12048/К-01/8-0400/21 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, пільговий стаж за ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 23 роки 10 місяців 22 дні.
Відповідно до розрахунку страхового стажу з урахуванням перетину періодів, період проходження позивачем військової служби в особливий період з 01.06.2014 року по 05.11.2014 року зарахований в одинарному розмірі.
Враховуючи, що позивач на час призову за мобілізацією для участі в антитерористичній операції працював у ПАТ «КЗРК» підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування з повним робочим днем на підземних роботах, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди проходження ним військової служби в зоні антитерористичній операції.
З урахуванням норм п.2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. №530, ст.57 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та записів у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 , періоди участі його в антитерористичній операції підлягають зарахуванню до його трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у кратному розмірі, виходячи із розрахунку один місяць служби за три місяці.
За таких обставин, суд приходить до висновку, дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу в кратному обчисленні час проходження військової служби позивачем в особливий період з 01.06.2014 року по 05.11.2014 року є протиправними, а тому слід зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції мобілізації з 01.06.2014 року по 05.11.2014 року в стаж роботи за провідною професією підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування з повним робочим днем на підземних роботах.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача врахувати позивачу доходи (заробітну плату), отримані при проходженні військової служби у період з квітня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 87 880,72 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці».
Отже, для визначення пенсії має враховуватися як заробітна плата позивача за весь період з 2000 року до моменту звернення за призначенням пенсії, так і грошове забезпечення, яке він отримував в зв'язку з проходженням військової служби.
Нараховані суми грошового забезпечення за період з травня 2014 року по березень 2015 року підтверджуються відповідною довідкою ВЧ А1302 від 23.02.2021 р., яка має назву «Довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески».
Згідно з довідкою з 22.04.2014 року (наказ КВЧ А1302 №90) по 24.03.2015 року (наказ КВЧ А1302 №71) (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 , за який сплачений єдиний соціальний внесок) нараховані суми грошового забезпечення, яке враховується при обчисленні пенсії з розшифруванням склали 48 633,48 грн. У зв'язку з тим, що з 22.04.2014 року по 24.03.2015 року з суми грошового забезпечення сплачувався єдиний соціальний внесок, суми грошового забезпечення підлягають врахуванню при призначенні пенсії.
Відповідно до довідки ВЧ А1302 №280/ФЕС від 23.02.2021 р. позивачу за час проходження військової служби були нараховані суми грошового забезпечення за період з травня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 48 633,48 грн.
Суми грошового забезпечення, яке отримував позивач у зв'язку з проходженням військової служби, за період з травня 2014 року по березень 2015 року були враховані при обчисленні пенсії позивачу
Спору з приводу неврахування відповідачем грошового забезпечення позивача немає.
Так, позивачем надана довідка АТ «Криворізький залізорудний комбінат» №591 від 26.07.2021 року, відповідно до якої у період з квітня 2014 року по березень 2015 року ОСОБА_1 розмір нарахованої заробітної плати становив 87 880,72 грн., утримано обов'язкових платежів 13 502,66 грн., заробітна плата до виплати 74 378,06 грн.
Абзацом другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду №9-1 від 26.04.2017 р.) передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, які наявні в матеріалах пенсійної справи (форма ОК-5), інформація про сплату внесків АТ "Криворізький залізорудний комбінат" за періоди з 01 травня 2014 по 31 липня 2014 року та з 01 жовтня 2014 по 31 березня 2015 відсутня.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач із заявою про призначення пенсії звернувся 13 квітня 2021 року, будь-які довідки про заробітну плату за період роботи на АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на момент звернення ним не надавалися.
Рішення про відмову в призначенні пенсії датоване 16 квітня 2021 року, а вищезазначена довідка АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про заробітну плату видана 26 липня 2021 року, а тому не могла бути взята до уваги органом Пенсійного фонду при прийнятті рішення за результатами розгляду заяви позивача від 13 квітня 2021 року про призначення пенсії.
Таким чином, в цій частині відповідачем рішення не приймалося, а тому вимога про зобов'язання відповідача врахувати при обчисленні пенсії заробітну плату, отриману на АТ "Криворізький залізорудний комбінат" за час проходження військової служби у період з квітня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 87 880,72 грн. є передчасною.
Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виключити з підрахунку заробітної плати періодів з лютого 2006 року по грудень 2008 року, суд виходить із наступного.
Збільшення розміру пенсії у зв'язку з її осучасненням у кожного пенсіонера індивідуальне, оскільки визначається з коефіцієнта заробітку, тривалості страхового стажу кожного пенсіонера та року, коли йому призначалась пенсія. Розмір пенсії визначається згідно зі статтями 27 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При його визначенні враховується страховий стаж, обчислений відповідно до статей 24 і 25 Закону та заробітна плата відповідно до статті 40 Закону.
Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. В частині 1 даної статті зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Так, слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що розрахунок заробітної плати здійснюється з урахуванням усієї заробітної плати, в тому числі і тієї, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Згідно з приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком визначається як добуток коефіцієнта страхового стажу застрахованої особи на осучаснений заробіток для обчислення пенсії. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески; Зс - середня заробітна плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Шляхом співвідношення зарплати особи із середньою зарплатою по народному господарству визначається індивідуальний коефіцієнт зарплати за кожен місяць періоду, за який вона обчислюється.
Як видно з матеріалів справи, 13.04.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058, разом із необхідним пакетом документів. Загальний стаж позивача склав 28 років 11 місяців 24 дні. Заробіток у позивача взято для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2020 р. - що у підсумку становить 246 місяців.
При цьому, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 Закону №1058 - за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди, які в сумі складають не більше 10% тривалості страхового стажу (до 60 календарних місяців), тобто проводиться так звана «оптимізація» в автоматичному режимі шляхом застосування програмного забезпечення АСОПД/COMTEX-W, ІКІС ПФУ, які розроблені Центром програмного забезпечення Міністерства соціальної політики України виключно відповідно до законодавства України з питань пенсійного забезпечення. Відповідно до законодавства, періоди зі страхового стажу особи виключаються за вибором особи, однак, на практиці «оптимізація» відбувається в автоматичному режимі, оскільки програмне забезпечення обчислює та обирає найвигідніші періоди для виключення задля вищих коефіцієнтів заробітної плати, а пенсіонери зазвичай не можуть з такої кількості місяців обчислити найкращі варіанти для виключення до 60 періодів підряд.
Так, відповідачем в автоматичному режимі визначаються місяці, в яких коефіцієнти заробітної плати позивача найнижчі (відповідні позначки « - » в розрахунку заробітної плати, а у випадку позивача кількість місяців, виключених оптимізацією - 34 з 01.10.2005 по 01.07.2008 включно, що підтверджується розрахунком заробітку обчислення пенсії.
Крім того, в даному випадку виник спір (зокрема) з приводу не зарахування періодів участі позивача з 01.06.2014 р. по 05.11.2014 р. в антитерористичній операції на території Донецької області до пільгового стажу в потрійному розмірі та призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому вимога позивача про зобов'язання відповідача відповідно до статті 40 Закону №1058 при обчисленні пенсії, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії: виключити період заробітної плати з лютого 2006 року по грудень 2008 року є також передчасною.
Суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача з 13.04.2021 року призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) відповідно до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки згідно з вимогами ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе лише визнати протиправною відмову відповідача у призначенні з 13.04.2021 року позивачу незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» його пенсії, яка оформлена листом від 20.05.2021 року «Про розгляд звернення», додатком до якого є рішення від 16.04.2021 року №222550008286 «Про відмову у призначенні пенсії».
Також слід зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період участі з 01.06.2014 року по 05.11.2014 року в антитерористичній операції на території Донецької області до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.04.2021 року про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) відповідно до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахування висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.
Судовий збір по справі не стягується.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 з 13.04.2021 року незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка оформлена листом від 20.05.2021 року «Про розгляд звернення», додатком до якого є рішення від 16.04.2021 року №222550008286 «Про відмову у призначенні пенсії».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції мобілізації з 01.06.2014 року по 05.11.2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2021 року про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) відповідно до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахування висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Судовий збір по справі не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма