02 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9784/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕРА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ТЕРА» звернулося із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 30.08.2021 №2482 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «А-ТЕРА».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 адміністративний позов у даній справі задоволено повністю, постановлено:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 30.08.2021 №2482 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «А-ТЕРА».
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕРА» судовий збір у розмірі 2 270 гривень.
22.11.2021 на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання представника позивача від 15.11.2021 (дата відправлення - 18.11.2021) про долучення доказів щодо підтвердження судових витрат на правничу допомогу, а саме: договору про надання правничої допомоги від 21.09.2020 №108/20 (включно з додатковою угодою №1 від 30.07.2021), рахунку на оплату №20 від 03.08.2021, платіжного доручення №19518 від 06.08.2021, звіту - детального опису робіт/послуг правової допомоги у межах справи №140/9784/21.
Представником позивача 24.11.2021 засобами системи «Електронний суд» подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якому просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 31 903 грн 20коп.
Також до зазначеної заяви було долучено клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції у випадку призначення судом засідання з викликом сторін, яке судом по суті не розглядалось в зв'язку з розглядом поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.
01.12.2021 на адресу суду надійшло заперечення представника ГУ ДПС у Волинській області проти стягнення витрат на оплату правничої допомоги, яке вмотивовано наступним:
- з наданих представником позивача доказів вбачається, що більшість правових послуг, які мали бути надані та були надані адвокатським об'єднанням клієнту не стосувались судової справи №140/9784/21 та, відповідно, не є судовими витратами, оскільки позовні вимоги стосувались лише визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки від 30.08.2021 №2482, а відтак, надання правничої допомоги по включенню товариства до плану - графіку планових виїзних перевірок документальних перевірок у вересні 2021 року, супроводження дій контролюючого органу під час проведення даної перевірки та щодо можливого оскарження рішень, дій про призначення, проведення перевірки та винесених рішень за її результатами - є послугами, які не мають відношення до справи №140/9784/21;
- сума 31 903 грн 20 коп. є неспівмірною за кожним з критеріїв, зазначених у частині п'ятій статті 134 КАС України та категорією справи - оскарження наказу про проведення планової перевірки під час чинності мораторію на контрольні заходи.
Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а відтак, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення судом здійснено в порядку письмового провадження.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат слід задовольнити частково, з огляду на наступне.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд звертає увагу, що в позовній заяві представник позивача зробив відповідну заяву про подання доказів на відшкодування витрат на правничу допомогу (орієнтовно в сумі 30 000 грн - 35 000 грн) пізніше, з клопотанням про долучення доказів щодо підтвердження судових витрат на правничу допомогу звернувся до суду 18.11.2021 (надійшло до суду 22.11.2021), а 24.11.2021 подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, тобто фактично докази, що підтверджують розмір понесених стороною позивача судових витрат подано з дотриманням п'ятиденного строку після ухвалення 15.11.2021 рішення суду, яким питання щодо розподілу цих судових витрат не було вирішено, тому у справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
У поданій заяві представник позивача зазначає, що сума витрат на правову допомогу складає 31 903 грн 20коп. та вказує на значимість даного спору для позивача. яка полягала в наступному:
- предмет спору стосується планової перевірки більше ніж за три роки, що за результатом проведення може мати (гіпотетично) мільйоні донарахування зі сторони відповідача;
- складність цієї справи полягає у тому, що необхідно не тільки проаналізувати та довести карантинні обмеження щодо проведення перевірок під час дії мораторію, затвердженого ПК України, але й дослідити та спростувати показники ризиків, що визначені відповідачем, тобто проаналізувати великий обсяг інформації позивача та доказів, отриманих від відповідача, тобто даний спір складається не з одного, a двох епізодів протиправності рішення та дій відповідача.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 21.09.2020 №108/20 (включно з додатковою угодою №1 від 30.07.2021), рахунок на оплату №20 від 03.08.2021, платіжне доручення №19518 від 06.08.2021, звіт - детальний опис робіт/послуг правової допомоги у межах справи №140/9784/21.
З договору №108/20 про надання правової (правничої) допомоги від 21.09.2020, укладеного між ТзОВ «А-ТЕРА» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням «ЮРИДИЧНА ГРУПА ЄУКОН» (Виконавець) вбачається (розділ І), що Замовником замовляються, а Виконавцем надаються послуги щодо: правової допомоги та консультування щодо застосування норм податкового законодавства у сфері трансфертного ціноутворення; аналізу господарської діяльності Клієнта щодо наявних контрольованих операцій, у відповідності до вимог підпункту 39.4.6 ст.39 Податкового кодексу України, в 2015 році.
Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №1 від 30.07.2021 до Договору про надання правової допомоги №108/20 від 21.09.2021 сторони домовились, що предметом даної Угоди є надання правової допомоги щодо включення ТзОВ «А-ТЕРА» до плану-графіку планових виїзних документальних перевірок у вересні 2021 року та щодо супроводження дій контролюючого органу під час проведення даної перевірки, а також щодо можливого оскарження рішень, дій про призначення, проведення перевірки та винесених рішень за її результатами.
Пунктом 3 Угоди передбачено, що вартість послуг, передбачених п.2 цієї Угоди, сплачується в національній валюті України - гривнях без податку на додану вартість та визначається у сумі, що є еквівалентом 1 000,00 (однієї тисячі) євро за курсом НБУ на дату виставлення рахунку фактури.
Як вбачається зі Звіту - детального опису робіт/послуг правової допомоги у межах справи №140/9784/21 за період з 02.08.2021 по 15.11.2021 (далі - Звіт) адвокатським об'єднанням «ЮРИДИЧНА ГРУПА «ЄУКОН» (виконавець Бевза В.І.) надано наступні послуги:
1. В період з 01.08.2021 по 08.09.2021 (витрачено 22 години):
1) отримання від клієнта інформації щодо включення ТзОВ «А-ТЕРА» до плану графіку планових перевірок на 2021 рік, аналіз плану-графіку на сайті ДПС України;
2) повідомлення клієнту про незаконність включення ТзОВ «А-ТЕРА» до плану-графіку перевірок на 2021 рік під час дії карантинних обмежень встановлених ПК України;
3) прийняття рішення клієнтом про не допуск до проведення перевірки ГУ ДПС у Волинській області та підготовки позову до суду в частині порушення контролюючим органом карантинних обмежень - мораторію на проведення планової документальної виїзної перевірки у вересні 2021 року;
4) написання та подання адвокатських запитів від 02.08.2021 №59/21 до ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України щодо підстав включення ТОВ «А-ТЕРА» до плану-графіку планових перевірок у вересні 2021 року;
5) підготовка та початок написання позову до Волинського окружного адміністративного суду;
6) вивчення та аналіз судової практики із даного предмета спору;
7) отримання та аналіз від клієнта показників фінансової та податкової звітності за 2020-2021 роки ТОВ «А-ТЕРА»;
8) Отримання та аналіз відповідей із доданими документами від ДПС України та ГУ ДПС у Волинській області на адвокатські запити від 02.08.2021 №59/21;
9) написання адвокатського запиту від 11.08.2021 №61/21 до ГУ ДПС у Волинській області щодо розрахунку критеріїв ризику та галузевих показників, та методології обрахунку критеріїв ризику;
10) отримання та аналіз відповідей із доданими документами від ГУ ДПС у Волинській області на адвокатські запити від 11.08.2021 №61/21;
11) написання адвокатського запиту від 19.08.2021 №66/21 до ДПС України щодо розрахунку критеріїв ризику галузевих показників, та методології обрахунку критеріїв ризику;
12) написання адвокатського запиту від 19.08.2021 №68/21 до ДПС України та до ГУ ДПС у Волинській області щодо надання інформаційно-аналітичної довідки, на підставі якої ТОВ«А-ТЕРА» включено до плану-графіку планових виїзних документальних перевірок на 2021 рік; обґрунтування підстав включення ТОВ «А-ТЕРА» до плану-графіку планових виїзних документальних перевірок на 2021 рік із відповідними додатками;
13) аналіз дати, коли в електронному кабінеті ТОВ «А-ТЕРА» повідомило про критерії ризиків платника, а також публікації ДПС на офіційних сайтах;
14) отримання та аналіз відповідей із доданими документами від ДПС України та ГУ ДПС у Волинській області на адвокатські запити від 19.08.2021 №66/21;
15) отримання та аналіз повідомлення та наказу ГУ ДПС у Волинській області щодо проведення планової перевірки ТОВ «А-ТЕРА».;
16) формування для клієнта розрахунку та реквізитів сплати судового збору;
17) завершення написання позову щодо оскарження наказу ГУ ДПС у Волинській області щодо проведення планової перевірки ТОВ «А-ТЕРА» та завершення аналізу судової практики із даної категорії спору щодо мораторію на перевірки під час карантину;
18) формування додатків до позову;
19) відправлення копії позову та додатків відповідачу;
20) подання позову через «Електронний суд».
2. В період з 09.09.2021 по 16.11.2021 (витрачено 29 годин):
1) подання до ГУ ДПС у Волинській області повідомлення про судове оскарження наказу ГУ ДПС у Волинській області щодо проведення планової перевірки ТОВ «А-ТЕРА»;
2) консультування клієнта щодо процедури не допуску до проведення планової перевірки 24.09.2021;
3) написання та направлення до ГУ ДПС У Волинській області клопотання щодо зупинення проведення планової перевірки ТОВ «А-ТЕРА» у зв'язку із оскарженням до суду наказу на час судового оскарження №78/21 від 09.09.2021;
4) отримання та аналіз ухвали Волинського окружного адміністративного суду про залишення позову без руху справі №140/9784/21;
5) написання заяви про усунення недоліків позову №81/21 від 17.09.2021, направлення відповідачу та суду у справі №140/9784/21;
6) отримання та аналіз ухвали Волинського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі №140/9784/21;
7) написання та подання суду Додаткових пояснень з окремих питань в порядку ст. 159 КАС України щодо актуальної судової практики від 23.09.2021 №87/21 у справі №140/9784/21, направлення відповідачу;
8) написання та подання суду Додаткових пояснень з окремих питань в порядку ст. 159 КАС України щодо актуальної судової практики від 18.10.2021 №94/21 у справі №140/9784/21, направлення відповідачу;
9) отримання та аналіз відзиву відповідача на позов у справі №140/9784/21;
10) написання та подання суду Додаткових пояснень з окремих питань в порядку ст. 159 КАС України щодо відзиву відповідача від 04.11.2021 №107/21 у справі №140/9784/21, направлення відповідачу;
11) отримання та аналіз заперечень відповідача у справі №140/9784/21 разом із додатками, що надійшли на електронну пошту адвоката Бевзи В.І.;
12) написання клопотань суду в справі №140/9784/21: №111/21 від 15.11.2021 про визнання заяви відповідача по суті справи та доданого до такої заяви доказу недопустимим та залишення без розгляду; №112/21 від 15.11.2021 про долучення доказів щодо підтвердження судових витрат на правничу допомогу.
Загальна вартість робіт (наданих послуг) в сумі 31 903 грн 20коп. була сплачена позивачем адвокатському об'єднанню згідно із платіжним дорученням від 06.08.2021 №19518.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд погоджується з письмовими запереченнями відповідача від 01.12.2021 та зауважує, що наведена в додатковій угоді від №1 від 30.07.2021 до Договору про надання правової допомоги №108/20 від 21.09.2021 вартість включає в себе цілий ряд послуг, які або не охоплюються предметом позову, або результат вчинення яких судом визнано такими, що не підлягають оцінці в межах даної справи.
Так, зокрема, в рішенні суду від 15.11.2021 у даній справі, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини та посилання щодо допущених як відповідачем, так і ДПС України, порушень в процесі включення позивача до плану-графіка перевірок на 2021 рік, а відтак й підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Волинській області від 30.08.2021 №2482 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «А-ТЕРА», в цій частині є необґрунтованими. При цьому, суд зауважив, що предметом оскарження в даній адміністративній справі є не дії, рішення чи бездіяльність ДПС України щодо процесу включення позивача до плану-графіку документальних планових перевірок на 2021 рік, відповідно суд не вбачав підстав для надання оцінки таким діям.
Крім того, аналіз судової практики в подібних спорах, підготовка позовної заяви до суду, узгодження позовної заяви з клієнтом, коригування та уточнення змісту позовної заяви, формування рахунку на сплату судового збору тощо, є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а визначення суми гонорару за кожну з зазначених дій не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів є сума 7 000 (сім тисяч) гривень. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕРА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити частково.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕРА» (45636, Волинська область, Луцький район, село Гаразджа, вулиця Київська, 107, код ЄДРПОУ 38181454) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) витрати на правову допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень.
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В.Дмитрук