Справа № 523/20583/21
Номер провадження 3/523/9983/21
"26" листопада 2021 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши матеріали відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , працює продавцем в магазині «Продукти», місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 156 ч.1 КУпАП,-
Встановив:
До Суворовського районного суду м. Одеси від Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області 17 листопада 2021 року надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками ст. 156 ч.1 КУпАП.
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №506470 від 30.10.21р., ОСОБА_1 30 жовтня 2021 року близько 15 год. 20 хв. перебуваючи у магазині «Продукти», що по вул. Ізвісткова, 81 в м. Одесі, здійснювала реалізацію тютюнових та лікеро-горілчаних виробів без ліцензії.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилася, причин неявки суду не сповістила.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На підставі чого, суд приймає рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі правопорушника.
Дослідивши зібрані у справі письмові докази, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП відповідальність за даною нормою настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається із протоколу серії ВАБ №506470 від 30 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 30 жовтня 2021 року близько 15 год. 20 хв. перебуваючи у магазині «Продукти», що по вул. Ізвісткова, 81 в м. Одесі здійснювала реалізацію тютюнових та лікеро-горілчаних виробів без ліцензії, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, є факт реалізації горілчаних виробів, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
При цьому здійснення господарської діяльності без отримання ліцензії не є об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, а становить об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести факт продажу алкоголю, який не має марок акцизного збору чи з підробленими марками цього податку.
Однак органом, що склав адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , не надано жодних доказів на підтвердження того, що остання у вказаний у протоколі день та час реалізувала алкоголь та тютюнові вироби, котрі не мали марок акцизного збору.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що вилучено тютюнову продукцію та горілку згідно опису.
Вилучену продукцію не доставлено до суду та не зазначено, де вилучена продукція зберігається.
Таким чином, суду не надано доказів того, що вилучені тютюнові та алкогольні напої не мають марок акцизного збору.
Не надання суду вилученої тютюнової та алкогольної продукції не дає можливість суду перевірити правдивість обставин викладених у протоколі та відповідність їх дійсності, зокрема відсутність марок акцизного збору на алкогольних напоях та тютюнових виробах та ставить під сумнів факт вилучення їх працівниками поліції.
Також в тексті протоколу про адміністративне правопорушення відсутні відомості за якою ціною та кому були реалізовані дані алкогольні та тютюнові вироби.
Наведені обставини в сукупності, не дають суду поза розумним сумнівом дійти висновку, що ОСОБА_1 здійснила реалізацію алкогольної та тютюнової продукції, котрі не мали марок акцизного збору.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності (презумпція невинуватості) закріплено у ст. 62 Конституції України, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом»,зміст якого сформульований уп.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Судова практика свідчить, що у відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положення ч.2 ст.7 КУпАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За таких умов сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, не може бути беззаперечним доказом його вини в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких належних та об'єктивних, достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП до протоколу долучено не було.
Таким чином, розглядом справи в суді встановлено, що обставини, які були викладені у протоколі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не знайшли свого підтвердження та не доводяться жодними належними та допустимими доказами.
Згідно з ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, вважаю, що провадження у справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, ст.10, ч. 1 ст.156, ст.247, ст.278, ст.280, ст.283-285 КУпАП,-
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Алкогольну та тютюнову продукцію, котрі вилучені відповідно до опису вилученого в магазині по вул. Ізвісткова, 81 - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 .
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 10 днів.
Суддя