Справа № 521/17656/21
Номер провадження:1-кп/521/1679/21
02 грудня 2021 року м. Одеса
Малиновським районним судом м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одеси кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12021161470000030 від 13.01.2021 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, із середньо освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, суд,
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12021161470000030 від 13.01.2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
Учасники процесу під час підготовчого судового засідання не заперечували проти можливості призначення судового розгляду за вказаним обвинувальним актом, а суд самостійно не вбачає підстав, передбачених п.п.2-4 ч.3 ст. 314 КПК України.
Клопотань в порядку ст. 314-1 та ч.2 ст. 315 КПК України від сторін не надходило.
Таким чином, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд за обвинувальним актом.
Крім того, прокурор під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Захисник заперечував проти клопотання.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. У разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування вважається продовженим.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження дозволяє прийти до висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 не зареєстрований на території м. Одеси, не працевлаштований, вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання від 4 до 8 років позбавлення волі. Факт збуту підозрюваним нехтування охоронюваними законом наркотичних засобів, свідчить про цінностями життя та здоров'я людини , що , в сукупності, вказує на реальність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України , а саме що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду.
Так, характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , свідчить про реальність ризику, що у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний матиме можливість знищення або спотворення речей та документів, тим самим перешкоджаючи органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та повному, всебічному дослідженні всіх доказів, вказує на реальність ризику, передбаченого п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому суд вважає, що обрання даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
У відповідності до положень ч.5 ст.182 КПК України суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, який складає 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи, оскільки судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 було скоєно без застосування насильства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 315, 316, 331 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України в Малиновському районному суді м. Одеси на 11 годину 00 хвилин 10 грудня 2021 року.
Провести судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, до якого викликати учасників провадження.
Задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 02.12.2021 року та діє до 30.01.2022 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи, тобто у розмірі 95 160 ( дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2)не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1